ГРОШІ…З ГУМУСУ!

Тернопільський пенсіонер розробив бізнес-план переробки відходів у гумус і продав його американцю

 80-річний тернополянин Богдан Березович продав американцю бізнес-план переробки органічних відходів у гумус.

За словами автора ідеї, для безперебійного виробництва основної органічної речовини ґрунту необхідно 150 тонн сміття у день, десять гектарів землі, сортувальна машина, трактор з екскаватором і бульдозером, вантажівка, механізм для обробітку ґрунту і 30 працівників, пише “Вільне життя».

«П’ять гектарів поля треба засіяти культурами, які дають багато зеленої маси, наприклад, амарантом, вико-мішанкою, гірчицею чи люцерною, – розповідає Богдан Березович. – На другій половині поля необхідно сформувати 60 ділянок для компостних куп, які будуть поступово закладатися шарами зеленої маси й сміття, поливатися водним розчином біопрепаратів і засипатися землею».

Як зазначає автор бізнес-плану, процес повного перетворення відходів у гумус триває 1,5-2 місяці і при цьому не забруднює довкілля. «На першому етапі вбиваються патологічні бактерії при температурі 65 градусів, – розповідає фахівець. – Через 2-3 тижні запускаються каліфорнійські черв’яки, які швидко розмножуються і за тиждень-два переробляють масу у гумус».

Ефективність запропонованого методу утилізації органічних відходів 80-річний тернополянин перевірив на власному досвіді. «Кілька років тому втілив ідею на своєму городі й отримав 200 кілограмів гумусу, який продав по 12 гривень за кілограм», – розповідає Богдан Євстахович. – Було б мені років 40 поширив би свій експеримент за межі дачі».

Згідно з підрахунками тернополянина, переробляючи щодня 150 тонн сміття, можна щомісячно заробляти 220 тисяч гривень.

«Завод працюватиме на власному газі, а згодом зможе отримувати додатковий дохід від продажу черв’яків (колись таких розводили в спеціальних радгоспах), витяжки гумінової кислоти, паливних брикетів, стінових блоків…», – підкреслює фахівець.

Богдан Березович також пропонує переплавляти поліетилен у спеціальних автоклавах і використовувати для виробництва будівельних блоків. До того ж тернополянин обґрунтував доцільність будівництва не тільки заводу з виробництва гумусу, а й залізобетонного та тепличного комбінату поруч.

У Тернопільській міській раді ж вважають, що в Україні жодну «сміттєву» ідею реалізувати неможливо, оскільки немає необхідного закону.


Повернутися
17.04.2016
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…