АНЕКДОТИ №63

Господиня — гостям:
— Пригощайтеся, не соромтеся.
І раптом маленька дочка видає:
— Мамо, ти неправильно говориш. Треба говорити, як у нас у дитячому садку: «Вдома будете їсти, що хочете, а тут — жеріть, що дають».
***
Зустрічаються дві заміжні дами. Одна несе торт.
Друга запитує:
— Кому торт?
— Секретарці мого чоловіка.
— У неї що, день народження?
— Ні, занадто струнка фігура.
* * *
Хлопець із дівчиною приходять у кафе.
Дівчина:
— Я буду карпаччо, роли з чорною ікрою, лобстери і мартіні з соком.
Хлопець:
— Ну ти й розбагатіла, а я буду каву!
***
— Бабусю, я вас обстежив, ви здорові. Поясніть ще раз, на що ви скаржитеся?
— Так задихаюся я.
— А коли?
— Коли не можу наздогнати автобус.
* * *
Чоловік шукає в шухляді свідоцтво про шлюб.
— Люсю, де той папірець про тюремне ув’язнення?
— Ні, любий, це, швидше, твій довічний абонемент на триразове харчування.


Повернутися
10.04.2016
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.