ЗДОРОВУ ЇЖУ БУДУТЬ «ПІДГОДОВУВАТИ»

 У рамках реалізації Єдиної комплексної стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій на 2015-20 роки впровадять низку пілотних проектів для забезпечення дітей шкільного віку молоком та овочами. В роботі також проект впровадження системи моніторингу продовольчої безпеки, повідомила заступник міністра аграрної політики Олена Ковальова. Найближчим часом профільне міністерство працюватиме над впровадженням фортифікації продуктів харчування, в першу чергу дитячого. У Мінагрополітики відбулася нарада з представниками Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) iз питань здорового харчування населення України, зокрема в частині фортифікації продуктів харчування.

Фортифікація продуктів харчування полягає у додаванні до них окремих мікронутрієнтів, які природно містяться в сировині, але були втрачені або їх кількість зменшена під час виробництва продукції, так і тих, що не містяться в природному вигляді продукту. Основна мета цієї акції полягає у забезпеченні споживачів необхідними мікронутрієнтами, особливо тими, споживання яких на окремо взятій території є недостатнім. На сьогодні в Україні не запроваджено обов’язкової фортифікації, існує лише добровільна. Зокрема, дитячого харчування, молочних продуктів, солі, хлібобулочних виробів, соняшникової олії та мінеральної води. Тим часом нестача окремих важливих мікроелементів, зокрема йоду, в харчуванні українських дітей уже призвела до значного погіршення стану їх здоров’я. З огляду на це для України кращим варіантом є обов’язкова фортифікація з жорстким контролем держави за ціноутворенням на поліпшену продукцію, щоб уникнути необґрунтованого її здорожчання.

Менеджер проекту «Неінфекційні захворювання: профілактика та зміцнення здоров’я в Україні» та суміжних програм Бюро ВООЗ в Україні Джеральдін Маквіні запевнила, що співпраця з Мінагрополітики в цьому напрямі буде дуже плідною. «Ми запланували дослідження щодо виявлення надлишкової ваги у дітей та визначення рівня поширеності факторів виникнення неінфекційних захворювань. Зокрема, таких як серцево-судинні захворювання, діабет та ожиріння», — зазначила Маквіні.


Повернутися
10.04.2016
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...