ПІСТ НА ЩОДЕНЬ

Для підбадьорення подвижників посту упродовж семи передвеликодніх тижнів є особливі обряди, богослужіння, молитви. Кожен тиждень Великого посту відрізняється від іншого як церковними, так і народними звичаями.

На другому тижні поминають святого Григорія Паламу, який навчав, що за подвиг посту і молитви Господь освітлює віруючих благодатним світлом, яким сяяв Спаситель на горі Фавор у час Преображення.

Третій тиждень — Хрестопоклонний. У неділю в церкві виносять святий Хрест для поклоніння віруючим, щоб нагадуванням про страждання і смерть Господню зміцнити тих, хто поститься, для продовження посту. На цей тиждень цього року припадає свято Обретіння голови Іоана Хрестителя (9 березня).

Четвертий тиждень називається Середохресним. У неділю згадується в церкві святий Іоан Ліствичник, який у вигляді східців (ліствиці) описав порядок добрих діянь, що ведуть християн до Престолу Божого. А  «середохресний» — тому, що на цьому тижні в середу — точка середини посту.

П'ятий тиждень Великого посту — Похвальний, бо в суботу є служба «Похвала Пресвятої Богородиці», коли читається акафіст для зміцнення надії на Небесну Заступницю. На цьому тижні в четвер відбувається «стоянння св. Марії Єгипетської», колишньої грішниці, життя якої слугує прикладом каяття і Божого милосердя, а в неділю для підбадьорення духовних трудівників відбувається послідування цієї святої. Цього року на п'ятий тиждень Великого посту припадає свято 40 мучеників (22 березня). до церкви вербові галузки. Уранці священик кропить їх свяченою водою, і молільники з гіллям і запаленими свічками стоять до кінця служби, що знаменує перемогу життя над смертю. В Україні є звичай «биття» такими освяченими галузками, що символізує побажання зд

Шостий тиждень називається Вербним. У неділю (цього року — 4 квітня) відзначається Вхід Господній в Єрусалим (або Вербна неділя). Увечері в суботу, що називається Лазаревою (у церкві згадується воскрешення Христом Лазаря) люди приносять оров'я, бадьорості духу і довгого життя. Діти «б'ються» вербовими гілочками й примовляють:

«Не я б'ю — верба б'є!.

За тиждень — Великдень,

Не вмирай — крашаночки дожидай!»

Сьомий, останній перед Великоднем тиждень Великого посту зветься Білим, Чистим або Страсним, у пам'ять про Страсті Господні. У Страсний четвер увечері в церкві відправляють «Страсті», згадують муки, які терпів Христос. Люди стоять із великими запаленими свічками, а потім намагаються донести їх додому, не погасивши. Але головним при цьому є зберегти не так вогник свічки, як свій дух, свою віру. Адже свічка — це тільки видимий символ нашої душi, за яким так добре видно, скільки небезпек чигає на невидиму душу: холодний вітер відчуження, протяг злослів'я, наша неуважність... У Страсну п'ятницю в кожній церкві виносять із вівтаря і покладають на середину храму плащаницю (священне зображення Спасителя, який лежить у гробі).

У цей тиждень найсуворіше дотримуються посту. Хоча на середу (7 квітня) припадає велике свято Благовіщення — одне з 12 найбільших свят православ'я, коли навіть за суворим церковним статутом дозволяється пом'якшити піст. Це день, коли до Діви Марії був посланий Архангел Гавриїл із благою вістю, промовивши: «Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна межи жонами... Ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус. Він же буде великий і Сином Всевишнього званий». У суботу опівночі закінчується піст і приходить свято.

ПIСНI СТРАВИ

Борщ із грибами і чорносливом

На 400 г буряків — 400 г капусти, 500 г картоплі, по 1 морквині й кореню петрушки, 2 цибулини, півсклянки томату, 100 г сушених грибів, 100 г чорносливу, 1 ст. ложка олії, 1 ст. ложка пшеничного борошна, 4 горошини перцю, 2 лаврових листки, 1 ст. ложка оцту.

Помиті гриби варити до готовності і дрібно пошаткувати. До посічених соломкою буряків додати сіль, томат, грибний відвар (1 склянку) і тушкувати до напівготовності. Дрібно посічені цибулю, морквину та корінь петрушки злегка обсмажити на олії і змішати з підсмаженим борошном. У грибний відвар укинути нарізані капусту і картоплю, довести до кипіння, додати підготовлені гриби, промитий чорнослив, лавровий лист, перець, сіль, напівтушковані буряки, обсмажене коріння і цибулю. Варити до готовності.

Капусняк з грибами

На 800 г квашеної капусти — 400 г картоплі, по 1 морквині, кореню пастернаку й селери, 1 цибулину, 60 г сушених грибів, 2 ст. ложки олії, спеції.

Гриби промити, розмочити і варити. Зварені гриби відкинути на друшляк і пошаткувати, а відвар процідити. У квашену капусту додати частину грибного відвару і тушкувати до повної готовності.

У грибний відвар, який лишився, кинути картоплю, довести до кипіння, покласти напівтушковану капусту, гриби, нарізані й злегка обсмажені морквину, коріння пастернаку і селери, цибулю; довести до повної готовності картоплі й овочів.        

Товченка

На 300 г картоплі — півсклянки квасолі, 2 ст. ложки маку, 2 ч. ложки цукру, 1 цибулина.

Окремо зварити картоплю і квасолю. Щоб квасоля добре розварювалася, перед варінням її слід перебрати, залити холодною перевареною водою на 8-10 годин, потім варити під накритою кришкою півтори-дві години. Відцідити відвар.

Мак добре розмочити і, зливши воду, розтерти у ступці (або сухим змолоти у кавомолці й запарити окропом). Зварену квасолю, ще теплу, покласти до каструлі, додати варену картоплю, розтертий мак, січену цибулю, перець, цукор, сіль. Усе це змішати і розтирати до м'якої однорідної маси. На стіл товченку подавати холодною.

Капуста, тушкована з яблуками

На 1 кг свіжої капусти — 400 г свіжих яблук, 3 ст. ложки олії, 1 ст. ложка пшеничного борошна, 2 цибулини, 1 склянка води.

Шатковану свіжу капусту тушкувати до готовності, додати терті яблука, злегка підсмажені на олії січену цибулю і борошно. Посолити, все добре змішати і продовжувати тушкувати ще 8—10 хв.