Історія, що повстала з-під землі

17 березня у Козівському районі випадково знайшли архів повстанців, який містить близько 950 документів. Бідон з документами був закопаний восени 1946 року, розповів керівник архіву Центру досліджень визвольного руху Андрій Усач.

Унікальність архіву полягає в тому, що документи добре збереглися, незважаючи на те, що пролежали в землі 66 років. Знайдені документи дозволяють побачити, як вели боротьбу повстанці, які методи вони застосовували, як вели допити, як велися бої. Важливість відкриття і в тому, що багато людей зможуть дізнатися про долю загиблих повстанців, адже серед документів є списки загиблих та декілька бібліографічних довідок.

«До нас донині звертаються рідні повстанців, які хочуть знати, як вони загинули. У цих документах багато про кого можна знайти інформацію. В архіві є 113 некрологів на 119 осіб. Там є всі біографічні дані, починаючи від дати народження і закінчуючи, звичайно, загибеллю», - розповідає Андрій Усач.

Уже через деякий час електронний варіант матеріалів можна буде переглянути на сайті Електронного архіву визвольного руху avr.org.ua. Наразі документи реставрують та досліджують архівісти.

 
 

Повернутися
26.03.2015
Категорія: Історія
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Тільки-но вляглася перша хвиля радості, котра піднялася довкола нашого першого олімпійського золота, як інтернетом відразу ж покотилася «зрада»: наш спортсмен-переможець обійнявся з володарем бронзи-росіянином, ще й обгорнув його українським прапором…  Цікаво, кого нині «розпинають» більше: нашого Абраменка в Україні за обійми з росіянином, чи росіянина – на його батьківщині - за те, що дався загорнути в наш прапор… Знаходяться уже й ті, хто чи то жартома, чи всерйоз пропонує російському спортсмену попросити політичного притулку в Україні (мовляв, якщо встигне до кінця Олімпіади, то будемо мати вже дві медалі) і ті, хто, відкричавши нашому спортсмену «Осанна», починають скандувати «Розіпни його»…

Поки ламаються списи і точаться суперечки, зверну вашу увагу на дуже символічну деталь: спортсмен, котрий переміг, накрив своїм (нашим, українським!) прапором того, хто програв… Зрештою, вам не треба пояснювати, чому представники Росії на цій Олімпіаді без прапорів – «безликі», майже як «їхтамнєти» на Донбасі… Я вірю у символічність цього жесту, яким Україна «покриває» Росію, так само, як і у великодушність переможців. А все решта - просто спорт.