БЕЗХОЛЕСТЕРИНОВЕ «М’ЯСО»

Вона дуже корисна і за своїм складом схожа на м’ясо, лише без холестерину. Це овоч сезонний, тому нині — якраз на часі. Йдеться про квасолю, яка містить надзвичайно цінний рослинний білок. Вона дуже ситна і досить-таки калорійна. Але зайвих кілограмів не додає, бо легко засвоюється організмом і не перевантажує обмін речовин. Найголовніше — квасолю вміло треба готувати, щоб вона стала одним із топ-продуктів серед інгредієнтів, страви з яких з’являються на вашому столі постійно.

...молоко і часнику зубчик — смачний буде супчик!

Боби квасолі дуже доречні в перших стравах. Зокрема, у традиціях української кухні — додавати їх до борщу: уварена з буряком, капустою, картоплею, морквою і цибулею страва смакує і дорослим, і малим. Квасоля є гарним додатком до будь-якого овочевого супу. А зваривши її багато, вкинувши ще моркву-цибулю, можна запросто зробити крем-суп, який організмом засвоюється краще.

Щоб зварити квасолевий суп на молоці, як завжди, боби попередньо замочіть на 4-5 годин у воді (можна на ніч). Потім відцідіть, промийте, залийте водою, посоліть за смаком і варіть до напівготовності. Далі додайте порізані дві морквини, картоплю і цибулину. Тим часом розігрійте сковорідку з двома-трьома ложками олії. Додайте дві ложки борошна і помішуйте, а коли воно набуде золотистого кольору, поступово влийте 250-300 мл молока, теж акуратно помішуючи, щоб утворилася однорідна суміш без грудочок. Якщо вона густа — влийте ще трохи молока. Далі суміш вилийте в суп, розмішайте, і нехай іще раз закипить. Додайте розчавлений зубчик часнику, ложку оцту, якщо треба — підсоліть, додайте чебрецю: взимку — суху приправу, а влітку вкришіть листочки з двох маленьких  гілочок. Квасолевий суп iз чебрецем нагадуватиме про теплу пору року!

І вареники, і деруни

  Вареники iз квасолею готувати так: квасолю добре промила і замочила на ніч у холодній воді. Зранку воду злити, квасолю знову промити, залити її чистою водою і зварити до готовності, відцідити і дати вистигнути. А тим часом почистити цибульку, дрібненько нарізати і підсмажити на олії. Холодну квасолю перекрутитичерез м’ясорубку, з’єднати із засмажкою, посолити, поперчити і добре перемішати.

Замісити тісто з борошна, солі та перевареної води кімнатної температури. Додати трохи рослинної олії (на 2 склянки борошна —   2 столові ложки олії і чайна ложка солі) і зовсім трішечки соди — тоді тісто вийде пухкеньким. Тісту добре дати трішечки «відпочити» (хвилин 20), а вже потім починати ліпити вареники. Варити їх слід, як і будь-які інші, — в окропі, воду трішки присоливши. Готові вареники виймаємо на друшляк, даємо воді стекти — і хай вони трішечки схолонуть. Свої варенички я присмачила цибулькою, смаженою на олії. До речі, якщо трошки притрусити її борошном, тоді цибуля виходить яскравіша та смачніша. Доречно до таких вареничків вичавити часничку — смак стає надзвичайно яскравим!

Можуть бути і солодкі вареники з квасолею. Тоді в начинку ще додають мак. Це смачнющий десерт, яким раніше часто пригощали внуків бабусі, зокрема, на Житомирщині. Тісто готується так, як у попередньому рецепті, а начинка — це відварена квасоля з товченим у ступці маком у пропорції 4:1. Зваріть такі вареники і злегка полийте медом — і пересвідчитеся, що інколи для відчуття щастя потрібно зовсім небагато.

Ще ви можете зовсім несподівано здивувати своїх рідних поживними, смачними і легкими у приготуванні пиріжками з квасолею (дехто їх називає дерунами з квасолею). Знадобиться 2 склянки квасолі, цибулина, 2-3 зубчики часнику, 5-6 картоплин, сіль, перець за смаком і зелень кропу.

Квасолю помити і замочити на ніч, а вранці відварити у підсоленій воді. Охолодити і перекрутити через м’ясорубку. Цибулю порізати, обсмажити на олії і додати до перекрученої квасолі, якщо потрібно, то присолити, поперчити, додати посіченого кропу (можна обійтися i без нього або додати дещицю сухого), вичавити часник (за смаком) і добре перемішати. Квасолеве пюре може бути досить густим, а можна додати кілька ложок квасолевого відвару — якщо приємніше працювати з трохи рідшим. Натираємо на дрібну тертку картоплю, відкидаємо її на марлю чи друшляк і віджимаємо сік. Якщо пиріжки будуть не пісні, то сік відтиснути повністю і додати яйце, а для пісних сiк віджимаємо трохи легше. (Рідину не виливаємо, а даємо відстоятися, осад — крохмаль — можна використати для приготування смачного домашнього киселю).

І закінчуємо робити пиріжки: формуємо з підсоленої і перченої за смаком картопляної маси по черзі млинчики, зверху кладемо начинку і загортаємо ніби конвертиком. Смажимо на олії. Готові пиріжки посипаємо подрібненим часничком і даємо трохи охолонути. Теплі вони смачніші за гарячі.


Повернутися
01.04.2016
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.