ПІСНО — АПЕТИТНО, А НЕ ПРІСНО

Давні й сучасні переписи корисних страв

У християн почався піст перед Великоднем. Незалежно від віросповідання і ставлення до певних ритуалів і традицій, це час iще раз задуматися про чистоту помислів та дій. Головне правило, як і в інші дні, — не «їж» людей: не ображай, не зневажай.

Для бажаючих привести до ладу своє тіло — і воно потребує очищення — подаємо підбірку корисних пісних страв.

Згадати шухи і таратуту

Під кінець зими — на початку весни на столі часто з’являються страви з коренеплодів. Один із найкорисніших і смачних — столовий буряк. Й український борщ із ним солодкий, і вінегрет — неперевершений.

Скажімо, гуцули готують із буряка салат-закуску шухи. Беріть 3-4 невеличкi темно-червонi коренеплоди (500 г), пригорщу сушених білих грибів, ріпчасту цибулину, 4-5 зубчиків часнику. Спочатку треба намочити гриби, а потім відварити, нарізати соломкою. Буряк зварити, почистити, натерти на крупній тертці. Цибулю порізати та посмажити. Часник добре розтерти у ступі. Усе змішати: тертий буряк, гриби, цибулю, часник. Посолити, поперчити, заправити оливковою та кунжутною олією, скропити лимонним соком — страва готова.

Таратута — в одних це салат-закуска, в інших — холодний суп. Отже, відварити буряки, накришити кружальцями, скласти у глибоку миску, перекладаючи пластинками солоних огірків, цибулею, кожен шар перемастити дрібно натертим хроном. Далі у страву можна додати огірковий розсіл або буряковий квас до смаку, підсолодити, додати олії. Такий варіант, настояний кілька годин у холодильнику, — рідка страва, яка втамує спрагу у спекотні дні. Нині більше смакує варіант без додавання рідини, лише заправлений олією. Таратута з печеною картоплею — дуже смачно і поживно. До речі, таратутою називали також страву з тертого чорного хліба, заправленого квасом чи огірковим розсолом з олією, часником, цибулею та хроном.

Варто поекспериментувати з різними овочево-круп’яними котлетами. Щоб зготувати вівсяно-грибні, беріть склянку вівсяних пластівців, пiвсклянки води (окропу), 3-5 печериць, картоплину, цибулину, 2-3 зубчики часнику, зелень, сіль, перець за смаком і підготуйте олію для смаження. Вівсяні пластівці слід насипати у глибоку миску, залити окропом, накрити кришкою і залишити набухати на 15—20 хвилин. Тим часом почистити картоплю і цибулю, натерти на дрібній тертці. Почищені печериці порізати маленькими кубиками, зелень посікти, часник пропустити через прес. Далі до вівсянки додати картоплю, цибулю, часник, гриби і зелень, перемішати, посолити і поперчити. Якщо маса рідкувата, підсипати трохи борошна (або корисної клітковини чи панірувальних сухарів). Насамкінець залишається зліпити котлети і запанірувати їх у сухарях чи борошні (так вони не приставатимуть до сковорідки). Обсмажити з двох боків до рум’яного кольору або запікати у духовці при температурі 190 градусів 20—25 хвилин.

Ще один варіант — квасолево-цибуляні котлети. Беремо 2 склянки вареної квасолі, 2 цибулини, 4-6 ложок панірувальних сухарів, півпучка свіжої зелені або 0,5 чайної ложки сухих кропу і петрушки (розмарину), 50 мл олії, для приправи чорний мелений перець, паприку, сіль. Спочатку треба квасолю змолоти на м’ясорубці або подрібнити у блендері — щоб мати пюре. Цибулю почистити, дрібно нарізати й підсмажити на олії до золотистого кольору. Додати до квасолевого пюре смажену цибулю, панірувальні сухарі, нарізану зелень, паприку, чорний мелений перець та сіль і ретельно перемішати, щоб маса була однорідною. Сформувати котлети, запанірувати їх у сухарях і смажити на олії з двох сторін до золотистого кольору. Подавати гарячими, оздобивши шматочками солоного огірка. Можна їсти з цибулевою підсмажкою і з квашеною капустою.

Печу-печу пиріжки

Зважаючи на те, що до пісних продуктів не належать яйця і молокопродукти, багатьом здається, що у час постування варто зовсім відмовитися від випічки. Насправді пісними можуть бути пиріжки, пироги і навіть тістечка. Просто неперевершені і надзвичайно корисні пісні пиріжки, начинені гарбузом, яблуками і морквою. Беремо 3 склянки борошна, пiвсклянки олії, по половинi чайної ложки соди й солі, 300 г гарбуза, 2 морквини та 2 яблука, 2 чайні ложки меду. Спочатку гарбуз, яблука та моркву треба почистити і натерти на великій тертці. Додати мед, перемішати і залишити на півгодини, щоб виділився сік. Начинку відтиснути, а сік злити в іншу посудину. Соду погасити оцтом або лимонним соком і додати її в сік iз начинки. Туди ж додати олію, борошно та сіль і вимісити м’яке еластичне тісто. Обгорнути його рушником чи харчовою плівкою і залишити на 40—50 хвилин. Сформувати з тіста пиріжки, начинивши їх овочево-фруктовою сумішшю. Викласти пиріжки на форму, застелену пергаментним папером, змастити їх міцним солодким чаєм і випікати в духовці при температурі 180—190 градусів 25—30 хвилин. За бажання начинку можна залишити нейтральною або зробити помітно десертною: додати ванільний цукор, корицю, родзинки та курагу, горіхи. Готові пиріжки можна посипати цукровою пудрою або змастити медом і притрусити подрібненими волоськими горіхами.

Щоб спекти пісний ягідний пиріг, для тіста беремо 2 склянки борошна, 3 столові ложки цукру, по 6 столових ложок олії і води, пакетик ванільного цукру, 0,5 чайної ложки соди, лимонний сік для її погашення. Для начинки знадобляться заморожені чи консервовані ягоди (вишні, полуниці, чорниці) 1-1,5 склянки, 2-3 столові ложки борошна, за смаком цукор. Спочатку треба перемішати склянку борошна, цукор та ванільний цукор. Додати олію та попередньо охолоджену в холодильнику чи морозилці воду. Розтерти масу, щоб не було грудочок. Влити погашену лимонним соком соду. Додавати поступово борошно і замісити еластичне тісто. Загорнути його в харчову плівку і покласти в холодильник на одну годину. Тим часом ягоди розморозити, рідину злити. Додати цукор і борошно, перемішати. Якщо берете консервовані вишні чи смородину — нехай спочатку стечуть на друшляку, потім зайву вологу ще вимочіть серветками. Далі тісто треба розділити на дві частини (одна має бути трохи більшою). Розкачати тісто товщиною приблизно 0,5 см. Більшу частину викласти на дно форми, змащеної олією, і сформувати бортики. На тісто викласти начинку і накрити зверху другою частиною тіста. Защипнути краї, наколоти тісто виделкою і випікати в розігрітій до 190 градусів духовці 20—25 хвилин.

Завжди доречні до чаю рогалики з повидлом. Для пісного тіста беремо склянку ледь теплої води, сухі дріжджі (на упаковці гляньте, скільки саме для цієї пропорції потрібно), столову ложку цукру, сіль на кінчику ножа, пiвсклянки соняшникової рафінованої олії, 3 склянки пшеничного борошна. Спочатку змішуємо трохи борошна, цукор і дріжджі, розводимо у невеликому об’ємі води. Через 5 хвилин у миску поступово доливаємо воду і досипаємо борошно, підсолюємо, додаємо олію — замішуємо, а потім хвилин 10 вимішуємо тісто. Дехто певен, що воно має підійти повністю за час замішування. Але вірніше — під полотняною тканиною залишити його, обмастивши кулю олією, — десь на годину. Потім, коли підніметься «шапочка», знову обім’яти, а потім уже розділити на 3-4 частини, розкачати товщиною близько 5 мм, розрізати на довгі приблизно однакові смужки, з одного кінця широкі, з іншого — вузькі. Насамкінець залишиться на широку частину кожної смужки тіста покласти по чайній ложці улюбленого густого повидла (можна добре заліпити краї, щоб повидло не витікало) і скрутити рогалики. Викласти їх на деко, змащене олією, і випікати в духовці при температурі 190 градусів до золотистого кольору.

 Смакота — пісний манник iз вишнею. Потрібно по склянці манки і цукру, борошна — скільки потрібно для консистенції тіста, чайна ложка розпушувача, склянка води, чайна ложка кориці; для начинки — 300 г мороженої чи консервованої вишні без кісточок. Манку змішайте з водою і цукром, залиште на 30 хвилин. Додайте розпушувач і корицю. Додайте борошна стільки, щоб вийшла консистенція густої сметани. Тісто викладіть в антипригарну форму. Втисніть у тісто розморожену вишню. Випікайте 30—40 хвилин при температурі 180 градусів. Готовий манник посипте цукровою пудрою.

Пісно, це не прісно. Смачного!


Повернутися
01.04.2016
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.