Не забувай, що є шахрай!

У міграційній службі застерігають: не спокушайтесь на пропозицію оформити біометричний паспорт через посередника, бо ризикуєте втратити кошти

Державна міграційна служба закликає громадян не користуватися послугами сумнівних посередників, які пропонують оформлення біометричних паспортів за підвищеними тарифами. Жодна організація в Україні, окрім Державної міграційної служби України, не наділена повноваженнями щодо оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Із запровадженням біометричних паспортів активізувалися шахраї та фірми-посередники, які пропонують «прискорити» оформлення біометричного паспорта або ж взагалі оформити цей документ. Розцінки на послуги таких посередників коливаються від 1000 гривень і більше. Закінчується це, як правило, в кращому випадку звичайним оформленням документа у міграційній службі у встановлений законодавством строк, у гіршому – втратою коштів і неотриманням документа.

На своїх сайтах шахраї пишуть, що нібито є офіційними партнерами Державної міграційної служби України, або ж Державного підприємства «Документ» у галузі оформлення документів, однак ані міграційна служба, ані ДП «Документ» не співпрацюють з питань оформлення паспорта для виїзду за кордон з жодними приватними компаніями.

Для оформлення біометричного паспорта громадянам необхідно звертатися до відповідного найближчого підрозділу міграційної служби, і нікуди більше.

За матеріалами УДМС України в Тернопільській області


Повернутися
29.01.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...