ЧОГО КОРОВА НЕЗДОРОВА?

Кожен власник, який тримає вдома корову, свиню чи козу, зобов’язаний щорічно перевіряти

Раніше за це відповідали державні ветлікарі. Тепер же відповідальність, так само як і за щеплення тварин, повністю покладена на їх власників. Однак хвороби, які останнім часом почали поширюватися Україною — африканська чума свиней (АЧС), сибірка, підозри на сальмонелу в яйцях — результат легковажності до заходів, які зобов’язана проводити держава. «Останнім часом ми звертаємо увагу тільки на речі, пов’язані з економікою, і не бачимо реального підґрунтя, основи, що формує цю економіку. У даному випадку це здоров’я тварин і міжнародний статус держави, — вважає Віталій Башинський, консультант FAO ООН, колишній заступник голови Держветфітослужби України. — У всьому світі на забезпечення та гарантію статусу витрачаються шалені гроші. Україна воює, але забуває, що її ворогом є й бацили, віруси, карантинні організми. Уряд має звернути увагу на реформу, на забезпечення людей, на те, що на територіальному рівні управління ветеринарної медицини повинні отримати не тільки повноваження, а й інструменти — прийняти закон про ветеринарну практику або повернути центральне державне фінансування лікарень і лабораторій, фінансування яких передане на рівень області й якi зараз фактично розсипаються».

Як повідомляє сайт agravery.com, потенційно господарствам сьогодні загрожують усі вірусні хвороби, котрі зустрічаються на території держави. Підприємства, які імпортують препарати або добавки, що містять похідні тваринного походження, не оброблені термічно (наприклад кров’яні клітини), не захищені ще й від низки захворювань свиней та великої рогатої худоби, які поки що не зустрічаються в Україні. Треба поновити моніторинг прикордонних територій на ящур, блутанг. Ці хвороби, на думку експертів, загрожують постійно і можуть стати кінцем реформи ветеринарної служби та статусу благополуччя України.

«Сибірка — не нова хвороба, вона перманентно спалахувала на території України сторіччями, — наголошує Віталій Башинський. — За радянських часів не було нормальної системи спалювання трупів тварин, заражених нею, — їх просто ховали в землю. А сибірка передається спороутворюючою бактерією, яка зберігає здатність до зараження, переживши сто років у землі, і може проявитися в будь-який момент на проблемній території. Заразитися можна через контакт із землею, водою через розмивання паводками старих скотомогильників. Контролем цих місць повинна займатися ветеринарна служба, яка має перелік місць захоронення за останні сто років. Загрозу несе не тільки збудник, а й м’ясо тварини, яка загинула від сибірки».

Утiм стрімкого поширення сибірки не буде, якщо вона не потрапить у водопровід чи харчові продукти на великих підприємствах. Але якщо тварина захворіла, отже, вона не була щеплена. А це вже проблема для ветеринарної служби, адже вакцинація від сибірки є обов’язковою по всій території України. Кожен власник, який тримає вдома продуктивну тварину — корову, свиню, козу тощо, зобов’язаний як виробник продуктів харчування робити щеплення своїм тваринам у відповідності до обов’язкових державних програм. Зокрема, він повинен щорічно перевіряти молочних тварин на туберкульоз, лейкоз та приховані форми маститу, якщо молоко реалізується на ринку. Також він повинен робити щеплення тваринi й внести відомості про це в паспорт.

 


Повернутися
01.04.2016
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…