РАХУЄМО ПО ВЕСНІ

Вартість посівної кампанії цьогоріч зросла на третину. Як це позначиться на продуктивності?

Посівна кампанія в розпалі. Засіяти сільськогосподарськими культурами в усіх категоріях господарств під урожай 2016 року планують 26,7 мільйона гектарів, як і торік. 55 відсотків у структурі посівних площ складуть зернові. Посуха минулої осені спровокувала недосів мільйона гектарів озимини, який аграрії спробують компенсувати ярими. Посів яровини прогнозується на площі 7,5 мільйона гектарів. Але структура зернового клину корегуватиметься залежно від умов перезимівлі озимини за рахунок оптимізації площ ярих зернових, зокрема, кукурудзи на зерно та пізніх круп’яних культур. Як повідомляє прес-служба Мінагрополітики, з 7,1 мільйона гектарів озимих сходи отримано на 6,9 мільйона гектарів. Це більше 90 відсотків площ. Найсуттєвіше постраждали посіви на Полтавщині, Дніпропетровщині та Харківщині. У доброму і задовільному стані перезимували три чверті озимини. 9 тисяч гектарів загинули, решта — у зрідженому стані. Через те, що з нинішньої зими вийшло більше зріджених посівів, на їх підживлення знадобиться більше добрив, отже, й витрат збільшиться, пише «Україна молода».

Офіційна статистика

За оцінками Мінагрополітики, цьогорічна весняна посівна обійдеться аграріям у 80 мільярдів гривень, а торік її вартість була на рівні 66 мільярдів.

Статистика на 26 березня: в Україні вже засіяли більше мільйона гектарів ранніх зернових. Посів ранніх ярих зернових розпочали в усіх областях України і посіяли 38 відсотків до прогнозу. Найбільші площі посіяно в Запорізькій, Одеській, Миколаївській та Херсонській областях. У чотирьох регіонах розпочали сіяти цукрові буряки.

Перше підживлення озимих зернових завершено у Вінницькій, Волинській, Закарпатській, Житомирській, Хмельницькій, Черкаській та Чернігівській областях. Загалом підживлення озимих культур на зерно проведено на площі 6,2 млн. га, або 90 відсотків до прогнозу.

Зернові культури в усіх категоріях господарств прогнозується посіяти на площі 14,4 млн. га, або 54 відсотки у структурі посівних площ, що відповідає нормативам оптимального співвідношення культур у сівозмінах.

Мінагрополітики, посилаючись на дані з регіонів, повідомило, що на сьогодні очікувана забезпеченість насінням ярих культур (без кукурудзи) всіх категорій господарств складає 596,6 тис. тонн, що становить 101 відсоток до потреби.

До лабораторій, де визначають посівні якості насіння, Держсільгоспінспекції України вже на середину березня надійшло на перевірку 357 тис. тонн насіння ярих та зернобобових культур (без кукурудзи), з яких перевірено 354 тис. тонн, кондиційним визнано 352 тис. тонн, що з лишком перекриває потреби.

 Для проведення комплексу весняно-польових робіт передбачається використати 945,5 тис. тонн поживних речовин мінеральних добрив, у тому числі азотних — 676 тис. тонн, фосфорних — 152 тис. тонн, калійних — 118 тис. тонн. За оперативними даними областей станом на 25 березня, з урахуванням перехідних залишків, у сільськогосподарських підприємствах є 926 тис. тонн поживних речовин міндобрив, або 98 відсотків до заявки, що на рівні минулого року. Для захисту рослин від бур’янів, хвороб та шкідників сільськогосподарських культур господарства придбали 24,6 тис. тонн засобів захисту рослин (88% до потреби), в тому числі 16,5 тис. тонн (90%) гербіцидів.

Забезпеченість сільськогосподарських товаровиробників протруйниками для протруєння насіння ярих культур стовідсоткова — 602 тонни.

Технологічна потреба сільгосптоваровиробників у пальному на період весняно-польових робіт у 2016 році становить: 405 тис. тонн дизпалива та 97 тис. тонн бензину. На 25 березня було придбано 332 тис. тонн дизпалива та 81 тис. тонн бензину. Середні оптові ціни: на дизпаливо — 16 896 грн. /тонну (зменшилися проти відповідного періоду 2015 року на 21%), на бензин — 20 425 грн. /тонну (зменшилися проти відповідного періоду 2015 року на 14%), повідомила прес-служба Мінагрополітики.

Ціни скачуть непропорційно

Дані аграрних асоціацій не збiгаються з офіційними. За підрахунками експертів різних громадських структур сільгоспвиробників, нинішня посівна коштуватиме значно дорожче: понад 90 мільярдів грн. При цьому дефіцит обігових коштів — приблизно 15 млрд. гривні. Віталій Скоцик, голова Аграрної партії України, каже, що ситуація в АПК залишається складною: «Так, аграрні виробники планують засіяти ті ж площі, що й у минулому році, однак питання — якими зусиллями і який буде результат? У світі агробізнес в основному працює на кредитних ресурсах, близько 80 відсотків — це кредити, решта — власні кошти. У нас і до кризи було навпаки, а зараз аграрії вимушені покладатися лише на власні сили. Банківського кредитування, за винятком окремих випадків, фактично нема. Аграрії вкладають останні кошти у виробництво і при цьому уряд намагається забрати і їх. Кулуарно, підступно, без обговорень, у аграрних виробників забрали спецрежим ПДВ, а це не були пільги — це просто була компенсація відсутності державної підтримки, яка давала змогу розвивати виробництво».

На думку очільника аграріїв, нестача обігових коштів прямо позначиться на врожайності, бо не всі зможуть дотримуватися необхідних технологій. Наслідки ми вже бачили в минулому році, коли вперше за дванадцять років в АПК відбулося падіння: недоотримали 5 млн. тонн зерна, і це прямий результат політики «латання дірок».

«Треба врахувати, що в минулому році ще була залишкова дія мінеральних добрив, внесених раніше. Цьогоріч урожай може бути ще нижчим, — вважає Віталій Скоцик. — До того ж останні тенденції на світових ринках не вселяють оптимізму. Ми очікуємо, що ціни на наші основні експортні товари — зерно — будуть на рівні, найнижчому за останні 23-25 років. Вони падають не так стрімко, як ціни на вуглеводні, але це взаємопов’язані речі. Відповідно, ми недоотримаємо валютні надходження, а оскільки саме від експорту сільськогосподарської продукції залежить курс національної валюти, то можна очікувати подальшу девальвацію гривні і поглиблення кризи. Це результат того, що економікою управляють не бізнес-менеджери, які розуміють, як заробити гроші, а фіскали. Вони думають лише про те, звідки забрати, щоб покрити видатки. Уявлення про те, як у довгостроковій перспективі отримати доходи, у них нема.

Ми виступали і виступаємо за те, що, по-перше, потрібно повернути податкову систему для аграрної галузі, яка діяла до початку року. По-друге, потрібно впровадити державну програму цільового кредитування аграрних виробників, тобто через державні банки дати доступні позики аграріям, щоб вони могли нарощувати виробництво. Іншого шляху стабілізувати економіку просто немає».

Аграрії провели свій моніторинг посівної — наживо, з місця подій. І ось яку картину з натури подали регіональні сільгоспвиробники.

Відняти зі збитків

Сергій Іващук, директор ТОВ НВ «Агрофірма «Перлина Поділля», Хмельницька область:

— Ми повним ходом включилися у посівну. Підприємство посіяло 400 га ярої пшениці, 200 га викомішанки (займаємося молочним тваринництвом), 100 га гороху, 50 га вівса. Звичайно, зміни в Податковому кодексі, які почали діяти з початку року, внесли багато коректив у нашу роботу. Передусім у підприємстві стало менше обігових коштів. Раніше ПДВ залишався в повному обсязі, а зараз у певних пропорціях потрібно сплачувати.

Ввели 13% акциз на пальне — для кого це? Для нас, тому що аграрії споживають 70% пального в Україні. Сьогодні йдеться про те, як втриматися на плаву. Як кажуть, не страшно, коли крадуть із прибутку, страшно коли крадуть зі збитків. А у нас сьогодні виходить, що забирають зі збитків. Мінеральних добрив поки що вносимо близько 80% від потреби, боїмося, що може не вистачити коштів досіятися повністю. Вимушені оптимізуватися, використовуємо дешевші препарати для захисту рослин. Розуміємо, звісно, що це певний ризик, бо дешевші препарати не завжди дають необхідну якість зерна, але вибору нема. У минулому році широко застосовували мікродобрива, які збільшують урожайність, цьогоріч на цьому будемо економити. У нас два роки була засуха, і ми недобрали врожай. Якщо ще й у цьому році недоберемо, то буде дуже важко входити в наступні збиральні і посівні кампанії.

Кредити можна отримати в розмірі до 2 млн. грн. під 26-27%, але на короткий термін, більші суми складно. Таку високу відсоткову ставку ще треба заробити, щоб виплатити. А в нас молочне тваринництво в минулому році дало рентабельність 2%, а зараз буде збитковим. Вхідний ресурс — зерно, шроти, ветеринарні препарати — дорожчає, а кінцевий продукт — ні. І як би ти не старався, які б технології не використовував, не зможеш бути прибутковим. У нас це швидше соціальний проект, бо тваринництво дає робочі місця. У нас кожна ферма дає близько 40 робочих місць, а це ж усе добробут сімей. Додалося ще одне соціальне навантаження: держава перестала фінансувати харчування дітей у 1-4 класах. Ми вимушені в селах, у яких працюємо, харчувати дітей. Не можуть же вони бути голодними. Треба враховувати і те, що на зовнішніх ринках ми конкуруємо з європейцями, американцями, у яких по 200-300 євро дотацій на гектар, у яких є програми кредитування, у яких діють навіть програми підтримки експорту, коли вони можуть продавати за кордон продукцію дешевше, ніж на внутрішньому ринку, і держава компенсує. В Україні єдиний ресурс — родюча земля, але з нинішніми технологіями можна отримувати високу врожайність і на менш родючих землях. А в нас забирають можливість розвивати технології. Цей рік ми просто надіємося на Бога, що погодні умови дадуть нам отримати врожай. Але ж так не повинно бути!

Сорок відсотків здорожчання

Василь Калашник, голова Одеської обласної партійної організації Аграрної партії України:

— За підрахунками наших фахівців, вартість проведення комплексу весняно-польових робіт на Одещині становитиме цього року 6,2 млрд. грн., що на 40% дорожче, ніж торік, коли аграрії мали перехідні запаси добрив, пального, насіння, засобів захисту рослин, закуплених за цінами 2014 року. Зараз таких запасів немає, відповідно, зросте собівартість отриманої продукції, знизиться рентабельність виробництва.

Зважаючи на зміни в Податковому кодексі, можна сміливо стверджувати, що аграрний сектор очікують непрості часи. Уже в 2015 році валовий збір зернових в Одеській області склав 3,5 млн. тонн, це на 200 тисяч тонн менше, ніж у 2014 році. Далі врожайність може падати. Площа посівів озимих зернових культур під урожай 2016-го практично відповідає рівню минулого року — посіяно майже 800 тисяч гектарів: iз них 500 тисяч га озимої пшениці та практично 300 тисяч озимого ячменю. Половина посівів перебуває у доброму стані, більше третини — 310 тисяч га — в задовільному, але на 150 тисячах га посіви слабкі та зріджені, тому підживлення та захист — питання номер один. Щоб підживити всі посіви озимих культур, нашим аграріям необхідно закупити 120 тисяч тонн мінеральних добрив. Поки що коштів вистачило на купівлю лише 70% від потреби.

Для забезпечення захисту посівів сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб та бур’янів необхідно близько 1200 тонн пестицидів. У цілому забезпеченість засобами захисту тривоги не викликає, але, за інформацією від колег-аграріїв, важкувато з коштами на ці потреби в господарств Ізмаїльського, Тарутинського, Березівського, Саратського та Миколаївського районів, де аграрії поки що змогли придбати лише 50% від потреби.

Про кредитні ставки у 3%, як у Європі, ми можемо лише мріяти, але хоча б було під 10% — і то нам було б легше планувати агробізнес. Що ж до нинішніх ставок у 20-30%, то, погодьтеся, це просто нереально.

З Кабміну — та в бухгалтерію б...

 Олег Каліман, керівник фермерського господарства «Таврія-Скіф», Запорізька область:

— Наше підприємство з посівною вже фактично впоралося, ми посіяли 700 га гороху, 250 га ячменю, закінчили посадку моркви та цибулі, зараз обробляємо ґрунт під висадку розсади капусти та починаємо підживлення пшениці і рапсу. У нас рапс перезимував, а в багатьох колег із сусідніх районів — ні. Складна ситуація з пшеницею. Вона заходила в зиму, не розпустившись повністю, і зараз доволі слабка. А пересіювати сенсу немає, — будемо максимально підживлювати, але вже зараз можна сказати, що на високі врожаї пшениці розраховувати не варто.

Значно ускладнює роботу зміна податкової бази. Це якась маячня: ми з XXI століття відкотилися у XX. Знову бухгалтерія працює в ручному режимі. Мені б дуже хотілося, щоб фахівці Кабміну, які розробляли ці нововведення, сіли і попрацювали на місці наших бухгалтерів. Хай вони розкажуть, як вести облік, як розподіляти видатки за питомою вагою, якщо в нас є і овочівництво, і зернова група, і тваринництво.

У нас забрали спецрежим. Що це означає? Поясню на простому прикладі: продав я, приміром, тонну пшениці, отримав, грубо кажучи, 4 тисячі гривень, і якщо за звітний період я ці кошти не витратив, то я повинен заплатити з них 18% податку, відповідно, я вимушений їх витрачати, щоб знівелювати ПДВ. Можливості накопичити кошти вже фактично нема. Ми живемо у прифронтовій зоні, з самого початку багато допомагаємо армії, а зараз будь-яку проплату для військових не зрозуміло, як проводити. Я вже не говорю про те, що ці 18% для нашого посушливого півдня — це фактично був прибуток, за рахунок якого можна було розвиватися. У нас забрали все. Фермерські господарства стануть неконкурентоздатними.

Я розумію, що нам потрібно займатися експортом, але скажіть, як це зробити? Кількість портів зменшилася, мені в терміналі виставлять такі умови, що просто не вигідно буде цим займатися. Я буду вимушений продавати продукцію зернотрейдерам. Я думаю, що багато підприємств просто збанкрутують і розвитку галузі не буде як такого.

Кваліфіковані фахівці емігрують

Іван Чайківський, керівник сільгосппідприємства «Агропродсервіс», Тернопільська область:

— Посівна в нас уже в розпалі. Плануємо засіяти площі не менші, ніж у минулому році, однак проблем вистачає. Перша глобальна — це кліматичні зміни, через які вологи в ґрунті стає дедалі менше, і треба вчитися працювати в нових умовах. Потрібно змінювати технології: певні технологічні процеси, які висушують ґрунт, забирати і працювати так, щоб максимально зберігати ту вологу, яка є у ґрунті. Друге — це нестача оборотних коштів. Складові аграрного виробництва дорожчають, податки ростуть, а фінансування від банківського сектору фактично нема. За останніх два роки наше підприємство не взяло жодного кредиту, наші спеціалісти постійно ведуть переговори з 9 банками, але вони настільки ускладнили умови отримання коштів, що взяти кредит практично нереально.

Але всі ці проблеми відходять на другий план, порівняно з тiєю, з якою зіштовхнулися Західні області цьогоріч — це масовий відтік кваліфікованих спеціалістів. Протягом весни лише з нашого підприємства звільнилося близько 50 працівників. Такого не було навіть у період мобілізації. Ми, звичайно, намагаємося їх утримувати, підвищувати зарплати, але ми не можемо конкурувати з тими умовами, які їм пропонують за кордоном. Приміром, електрику, який кілька тижнів тому від нас пішов, запропонували в Польщі офіційну заробітну плату 1,5 тисячі доларів. Узагалі, Польща на державному рівні пропонує всі умови нашим фахівцям, офіційну заробітну плату, медичне страхування, житло. Питання в тому, з ким залишимося ми? Якщо не буде молодих фахівців, про який розвиток галузі можна взагалі говорити?