СІЄМО КРАЩЕ, НІЖ ПЛАТИМО СІЯЧАМ…

Тернопільщина на шістнадцятому місці за рівнем зарплат аграріям

 За площами посіву зернових Тернопільщина займає 7 місце в Україні, за рівнем зарплат в аграрному секторі – 16-е. Про це повідомив teren.in.ua директор департаменту агропромислового розвитку Віталій Луй під час засідання колегії 30 березня.

Також він зазначив, що посівна кампанія відбувається згідно графіку. Цьому сприяє достатня вологість ґрунтів.

- Ранні зернові посіяли на площі 19,9 тис. га – це 47% від прогнозу. Яру пшеницю – на площі 4,2 тис. га (49%). У Гусятинському районі уже завершили посів культури. Ярий ячмінь – на 13,2 тис. га (42%). Овес посіяли на 0,9 тис. га (51%), завершили посів у Бучацькому, Гусятинському, Заліщицькому, Підгаєцькому та Тернопільському районах.  Горох – на 1,6 тис. га (25%).  Посів соняшнику та цукрового буряка розпочали господарства Кременецького району, а на Теребовлянщині приступили до посадки картоплі.

Загальна площа під посіви області становить 796 тис. га. Ярі культури за планом займатимуть 496,1 тис. га, кормові та інші – 38,6 тис. га.


Повернутися
01.04.2016
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...