ЧОГО ТЕРНОПОЛЯНАМ У РІДНОМУ МІСТІ НЕ ВИСТАЧАЄ?

70 відсотків тернополян задоволені своїм містом. Це шостий результат серед інших міст України.

Такі дані оприлюднили в дослідженні, здійсненому на замовлення Уряду Канади.

Метою дослідження також було з'ясувати, як мешканці український міст ставляться до роботи місцевої влади та муніципальних сервісів, - повідомляють наші колеги з "Української правди. Життя".

Зокрема, транспортними послугами повністю задоволені лише 3% мешканців, добрими їх вважають 40%, а посередніми - 44%. Незадоволені транспортними послугами 12% тернополян.

Вважають, що Тернопіль відмінно освітлюється 2% респондентів, 36% та 37% задоволені освітленням міста (добре та посередньо - відповідно), а кожен 4-й переконаний, що освітлення недостатньо.

Прибиранням сміття задоволені 4%, 51% та 39% (відмінно, добре та посередньо) і лише 6% вважають Тернопіль брудним.

Не склалося в дослідженні з визначенням ставлення до тротуарів. Незважаючи на передвиборчі ремонти, всього 2% містян переконані, що тротуари в нас чудові, 23% вважають їх добрими, 48% - посередніми, а майже кожен третій - поганими та жахливими.

Не склалося також і з громадською активністю тернополян. 83% мешканців не прибирають вулиці, парки, не саджають дерева на волонтерських засадах. Цим можуть похвалитися лише 14% городян.

Опитування проводили у 22 обласних центрах України, а також у Маріуполі Донецької області та Сєверодонецьку Луганської області. У ньому взяли участь 19 тисяч респондентів у віці від 18 років.

Дослідження провела Rating group Ukraine за підтримки International Republican Institute.


Повернутися
01.04.2016
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...