ЦИБУЛИНА — ДРУГ МОРКВИНИ

    Які овочі варто саджати поруч?

    Сучасне органічне землеробство (пермакультура) використовує взаємодію певних рослин, що забезпечує здоровий і продуктивний їх розвиток. Наші предки-землероби також знали: правильно організоване сусідство овочів на городі дозволяє зібрати хороший урожай і захищає рослини від шкідників та захворювань. Якщо дотримуватися деяких простих закономірностей, правильно висадити овочі не завдасть вам клопоту, а зібраний урожай порадує й обсягом, і якістю.

     Отже, перш за все варто пам’ятати, що далеко не всі овочі між собою мирно уживаються. І легковажно нав’язане сусідство негативно позначиться на розвитку та врожайності ваших невдало поєднаних городніх культур. Навіть комунікабельну спаржу, здатну вживатися з будь-якими видами городини, доцільніше все-таки розташувати поруч iз помідорами, петрушкою та базиліком. Скажімо, квасолю прихильники пермакультури зазвичай намагаються висаджувати у компанії огірків, кукурудзи або картоплі. Але попереджають: деякі квасолині види доволі вередливі і можуть не переносити будь-яке сусідство, окрім власних родичів.

     Існує і кілька класичних, перевірених часом і практикою органічного землеробства поєднань овочів, які нескладно запам’ятати.

     1. Колоритна трійця: кукурудза, гарбуз та горох. Секрет їх спільного вирощування належав американським індіанцям. Кукурудза дає опору горохові, який насичує ґрунт азотом, а гарбуз заважає виростати бур’яну.

     2. Вдалий дует коренеплодів: цибуля і морква. Цибуля рятує моркву від шкідників, виділяючи речовину алліцин, яка має інсектицидну та фунгіцидну дію.

     3. Салатний набір. Помідори та базилік — не лише гарантія гарного смаку свіжого салату. Ці рослини потребують однакового поливу і схожого складу ґрунту. При цьому запах базиліку не переварює гусінь, яка часто вражає томати. І перевірено: помiдори, вирощені поруч iз кущиками запашного базиліку, значно приємніші на смак.

     4. Пістряві «ліхтарики»: стручкова квасоля, болгарський перець та баклажани. Перець і баклажани, як відомо, належать до сімейства пасльонових і потребують однакових умов вирощування. А стручкова квасоля, що росте поруч, виявилася відмінним захисником омріяного делікатесу колорадського жука — баклажана.

     Селера доволі невибаглива. Вона добре росте з будь-якими овочами. Можна посадити її поруч iз капустою, помідорами чи цибулею. Морква, крім цибулі, чудово ростиме й поміж салатом. А от якщо посадите поруч з огірками картоплю, то огірки неодмінно втратять у якості. Кукурудза ж не витримує близького сусідства з помідорами. Зате вона чудово підростатиме в компанії з картоплею або огірками.

     Цибулю можете сміливо посадити поруч із салатом, столовим буряком чи капустою. Але не варто її розташовувати поблизу бобових, — ризикуєте якістю врожаю. Картоплі ж цілком комфортно рости з кукурудзою, бобами або капустою.

     Помідори доволі вередливі як у сусідстві, так і в питанні якості ґрунту. Їх ліпше висадити поблизу петрушки, моркви чи огірків. А картопля та капуста по усідству негативно впливають на самопочуття помідорів.

     Варто поекспериментувати зі сприятливими варіантами. Щороку змінюйте комбінацію добросусідства під час висадки, аби знайти оптимальний варіант для свого городу. І, звичайно ж, не забувайте підживлювати ґрунт органічними добривами!


Повернутися
26.03.2016
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…