МАСЛА БІЛЬШЕ, СИРУ МЕНШЕ

За останні два роки Україна вдвічі збільшила постачання вершкового масла

Згідно зі звітом Міністерства сільського господарства США (USDA), Україна ввійшла в десятку найбільших експортерів масла та сиру.

Диверсифікація молока

Як повідомляє аналітичний відділ компанії Dykun, за підсумками 2015-2016 маркетингового року Україна займе восьме місце за експортом масла, поставивши на зовнішні ринки 7 тисяч тонн продукту. Це на 40 відсотків більше, ніж у 2014-2015 та більш ніж удвічі перевищує показники 2013-2014 маркетингового року. У загальносвітовій структурі експорту Україна займає 0,85 відсотка. Інформація з Державної фіскальної служби свідчить, що в 2015 році основними ринками збуту вітчизняного масла були Марокко (18,9 відсотка), Азербайджан (15,65 відсотка) та Єгипет (15,16 відсотка).

На світовій сирній арені Україна, пише «УМ», також займає восьме місце з часткою експорту 0,6 відсотка. Але тут цей показник демонструє втрату експортних позицій. У порівнянні з попереднім маркетинговим роком експорт продукту скоротиться на 47,36 відсотка — до десяти тисяч тонн. А в порівнянні з показником дворічної давності експорт українських сирів скоротився у 5,9 раза. Схоже, вимушена здача позицій на ринку твердих сирів змусила наших молочарів терміново диверсифікувати не тільки ринки збуту, а й напрямки в переробному бізнесі.

Сан-Марино в «Чапаєва» не грає

Втрата на сирному експорті, безумовно, сталася через тривалу орієнтацію вітчизняних сироварів на ринок збуту сусіда-окупанта. Росія два роки тому заборонила ввезення на свою територію продовольства зі США, Канади, Австралії, постачальників з Євросоюзу та Норвегії у відповідь на економічні санкції цивілізованого світу. Минулоріч продембарго продовжили до серпння 2016 року. А 18 березня в російських ЗМІ з’явилось повідомлення, що РФ відновить постачання заборонених для ввозу сирів та преміальної м’ясної продукції з Європи за договором із державою Сан-Марино, яка не потрапила під російське продембарго. Договір нібито повинні були підписати на Міжнародному економічному форумі держав-учасників СНД. Але вже наступного дня держсекретар з іноземних справ Сан-Марино Антонелла Мулароні спростувала цю інформацію, стверджуючи: влада Сан-Марино не підписувала з Росією угод про відновлення поставок сирів та м’ясної продукції. Зі слів Мулароні, процитованих РБК — Україна, щоб дізнатися, які питання обговорювали на форумі, варто просто відкрити його офіційний порядок дня в інтернеті. Там звучали винятково теми з банківської, фінансової та інвестиційної сфер. А тасувати правила гри в розпочатій партії цивілізовані європейці вважають шулерством.


Повернутися
26.03.2016
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...