КІНО І ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ РОКЕР

Відомий музикант – лідер тернопільського гурту “С.К.А.Й.” Олег Собчук виконав одну з головних ролей в романтичній українській комедії “Ніч святого Валентина”. Разом з ним у стрічці зіграли Даша Астаф’єва, Віктор Андрієнко, Олена Турбал, Наталка Денисенко, Костянтин і Валентина Войтенко та Роберт Фельдман. Своїми враженнями про дебют на екрані поділився новоспечений актор з Тернополя.

– Згідно сценарію ромкому, Олег Собчук отримав роль рок-музиканта, який переживає творчу кризу, намагаючись два роки написати саундтрек до фільму Гая Річі. Колеги по майданчику кажуть, що музикант зіграв він свою роль досить переконливо і професійно.

“У деяких сценах мені навіть не доводилося грати. Сюжет фільму на 70% відповідає реальному життю, тому мені лише залишалося поводитися природно, – каже фронтмен гурту “С.К.А.Й”.

Романтичну комедію знімає українська кінокомпанія спільно з литовськими партнерами. Фільм складається з чотирьох кіно-новел, кожна з яких – це унікальна історія кохання. Сценарій новели про зустріч рок-зірки і молодої співачки написав Максим Данкевич. «Ніч святого Валентина» – комедійний фільм-імпровізація Володимира Лерта, зйомки якого проходили в Києві в 2015 році. Над картиною працювала українська компанія «Паноптикум» спільно з литовської кінокомпанія «Tauras Films».

– Фільм легкий, веселий, динамічний, якісний і головне український.. Я дуже сильно дякую усім, хто приймав участь у його створенні… хто вчив, надихав і допомагав – це неймовірна пригода, досвід і відчуття. Не знаю чи це на цьому закінчиться чи продовжиться далі, але я дуже радий, що мені довелося приймати в цьому участь, – написав Олег Собчук на своїй сторінці в мережі «Фейсбук» після офіційної презентації комедії.

Додамо, що за сюжетом фільму, герой Олега Собчука регулярно вислуховує коментарі незадоволеного продюсера, роль якого виконав відомий український актор Віктор Андрієнко. Роль його напарника по шоу-бізнесу виконав Андрій Джеджула, який приготував для глядачів особливий сюрприз в кадрі. У фільмі глядач також побачить актрису кіно і театру Олену Турбал, відому також телевізійному глядачу по скетчкому “Дамочки рулять” на телеканалі ТЕТ. На цей раз Турбал виконала роль співачки, чиє життя радикально змінюється після зустрічі в День закоханих з героєм Собчука.

До слова, фільм «Ніч святого Валентина» вже можна побачити на кіноекранах і нашого міста, пишуть “Тернополяни”.


Повернутися
26.03.2016
Категорія: Культура
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...