На Тернопільщині 44-річний чоловік отримав вогнепальне поранення

У с.Біла Тернопільського району невідомі нанесли вогнепальне поранення 44-річному місцевому жителю. Інцидент трапився у неділю, 22 березня, близько 15 години.

«Потерпілий займається професійним вирощуванням голубів. У неділю до нього на мобільний зателефонував невідомий чоловік, який розмовляв російською мовою. Незнайомець цікавився голубами і сказав, що хоче подивитися на птахів», - повідомили у секторі звзяків з громадськістю УМВСУ в Тернопільській області.

Через деякий час до господарства чоловіка під’їхало таксі. Господар вийшов на подвір’я і в цей момент чоловік, не виходячи з автівки, запитав у нього, як його звати, та здійснив два постріли з невідомої зброї в область ніг.

До лікарні пораненого доставив сусід.

Медики прооперували потерпілого, його стан задовільний, загроз життю немає.

Дану подію слідчі райвідділу міліції внесли в єдиний реєстр досудових.

Правоохоронці розшукують осіб, причетних  до скоєння злочину. Також звертаються до громадян, які володіють будь-якою інформацією щодо даного інциденту, повідомляти у Тернопільський райвідділ міліції за телефоном 43-61-10 або 102 у будь-який підрозділ міліції. Анонімність гарантується.

 

Повернутися
26.03.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.