На Тернопільщині 44-річний чоловік отримав вогнепальне поранення

У с.Біла Тернопільського району невідомі нанесли вогнепальне поранення 44-річному місцевому жителю. Інцидент трапився у неділю, 22 березня, близько 15 години.

«Потерпілий займається професійним вирощуванням голубів. У неділю до нього на мобільний зателефонував невідомий чоловік, який розмовляв російською мовою. Незнайомець цікавився голубами і сказав, що хоче подивитися на птахів», - повідомили у секторі звзяків з громадськістю УМВСУ в Тернопільській області.

Через деякий час до господарства чоловіка під’їхало таксі. Господар вийшов на подвір’я і в цей момент чоловік, не виходячи з автівки, запитав у нього, як його звати, та здійснив два постріли з невідомої зброї в область ніг.

До лікарні пораненого доставив сусід.

Медики прооперували потерпілого, його стан задовільний, загроз життю немає.

Дану подію слідчі райвідділу міліції внесли в єдиний реєстр досудових.

Правоохоронці розшукують осіб, причетних  до скоєння злочину. Також звертаються до громадян, які володіють будь-якою інформацією щодо даного інциденту, повідомляти у Тернопільський райвідділ міліції за телефоном 43-61-10 або 102 у будь-який підрозділ міліції. Анонімність гарантується.

 

Повернутися
26.03.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...