НА ТЕРНОПІЛЛІ БУДЕ СОНЯЧНА ЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ!

Перша  в області  і друга у Західній Україні
Про це заявив голова обласної держадміністрації Степан Барна на засіданні робочої групи із підготовки Міжнародного інвестиційного форуму «Тернопільщина Invest-2016», який відбудеться у травні, передає Терен.

Під сонячні батареї у районі виділять п'ять гектарів.

Згідно з інвестиційним паспортом Підгаєцького району-2015, сонячну електростанцію потужністю 2,5 МВт побудують у селі Старе місто. Проект вартістю 4,5 млн доларів ініціює ПП “Галенергопост”(м.Львів). Очікується, що СЕС вироблятиме 2,650 млн кВт-год електроенергії у рік. Термін реалізації проекту становить 6 місяців.

На момент створення інвестиційного паспорту вже була розроблена проектна документація об’єкту.

Однак, як зазначив голова Тернопільської ОДА, потужностей однієї альтернативної електростанції замало для області.

«Наразі необхідно відновити роботу тривалий час не використовуваних ГЕС на невеликих річках, а також залучати інвестиції у розробку покладів торфу у Шумському районі», - наголошує Степан Барна.

Збудована у Підгаєцькому районі сонячна електростанція стане другою у Західній Україні. Перша потужна СЕС була введена в експлуатацію на Львівщині у селі Ралівка Самбірського району.


Повернутися
26.03.2016
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...