ТАРИФИ «ПО-ТЕРНОПІЛЬСЬКИ»: СКІЛЬКИ ПЛАТИМО І ЗА ЩО

Хочемо ми цього чи ні, але реальність очевидна: з початком березня зросла вартість електроенергії, а на квітень обіцяють ще й підвищення тарифів на газ.

 Зрозуміло, що це, в свою чергу, «потягне» і подорожчання гарячої води та опалення. І не факт, що аналогічні «сюрпризи» нас не чекатимуть і надалі, – пише «Реально».

 Що чекає нас у майбутньому?

 Головна та незмінна проблема вже багато років в Україні — це застаріла система опалення та дорожнеча імпортних енергоносіїв, стверджує lypa.com.ua. Єдиним державним органом, який встановлює тарифи, є Національна комісія з регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг. Саме від рішень цього органу напряму залежить вартість газу. Разом із тим, підвищення ціни на газ з 1 березня цього року насамперед «зачепило» великих споживачів, тобто, теплові комунальні підприємства на зразок «Тернопільміськтеплокомуненерго», яке забезпечує тернополян теплом та гарячою водою. В результаті, через підвищення цін у місцевому бюджеті Тернополя потрібно десь терміново знайти додаткових 23 млн. грн. Але і це, як стверджують фахівці, кардинально ситуації не змінить, оскільки тарифи й далі зростатимуть. Цьому є кілька причин. Першою з них, як стверджує співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич, є насамперед, ріст неплатежів за газ.

 За деякими підрахунками, вони настільки суттєві, що навіть загрожують нормальному функціонуванню паливної галузі. Це може змусити уряд скоригувати графік подальшого підвищення цін передусім для підприємств «Теплокомуненерго». Другою ії головних причин такого явища Дмитро Марунич називає скрутну економічну ситуацію, зокрема, знецінення гривні. Платежі від споживачів йдуть у гривнях, а газ доводиться закуповувати за долари.

 Як має формуватися тариф

 В результаті, місцева влада фактично опиняється заручником обставин і змушена працювати, як кажуть, між молотом і ковалом. Саме на неї люди покладають відповідальність за тепло і гарячу воду у наших оселях, однак, більше відповідальності за ситуацію з тарифами несуть парламент та уряд. Саме вони мали б встановити прозору систему формування тарифів. Про те, що вона незрозуміла говорять всі. Зокрема, експерти стверджують, що сформувати справедливий тариф на тепло і гарячу воду можна лише тоді, коли підвести енергетичний баланс країни. Треба розуміти, скільки потрібно газу, вугілля інших первинних ресурсів для опалення одного квадратного метра житла чи підігріву куба гарячої води. Саме тому у Європі платять за тепло і воду, залежно від спожитих гігокалорій (це кількість тепла необхідна для підігріву одного куба води). В Україні ж поки тариф формується «на око». На думку колишнього міністра ЖКГ Олексія Кучеренка, тарифи значно завищені, і у них є корупційна складова.

  Як забезпечити об’єктивні тарифи

 Справедливий тариф можливий лише за «енергетичної децентралізації», коли встановлювати їх буде місцева влада. Таке переконання висловлює міський голова Тернополя Сергій Надал, наголошуючи, що лише на місцях можуть об’єктивно вирахувати, скільки потрібно платити і скільки населення здатне платити. Тут простіше підбити і енергетичний баланс, з’ясувати, де найбільші втрати тепла, які види ресурсів (газ, вугілля, біомаса) доцільніше використовувати. Цим шляхом пішов Тернопіль, коли ще кілька років тому створив так званий енергетичний паспорт міста. За словами Сергія Надала, це було свідоме рішення, бо ще 4 роки тому було зрозуміло, що енергоресурси дорожчатимуть.

 «Ми почали встановлювати індивідуальні теплові пункти, котрі дозволяють у кожному конкретному будинку забезпечити гаряче водопостачання і тепло, – говорить очільник міста. – Минулого року у тестовому режимі такий ІТП відпрацював на вулиці Лук’яновича,1. Цього року мешканців сусіднього будинку, що на вулиці Бродівській, 50, побачили суттєво менші за власні рахунки своїх сусідів і також висловили бажання встановлювати ІТП. Загалом, це вихід для більшості тернополян, бо встановлення ІТП за співфінансування міськрадою обійдеться в середньому у 1800 грн з квартири, а, наприклад, встановлення бойлера для підігріву води, щонайменше у 3000 грн».

 Загалом же у рамках термомодернізації Тернополя планується встановити близько 60 ІТП лише цього року. Це приблизно третина від потреб усього міста.

 До речі, 14-15 квітня у Тернополі відбудуться “Дні сталої енергії”, де експерти Світового банку поділяться досвідом інших країн, зокрема, Польщі, які теж мали подібні проблеми з тарифами. В рамках цього проекту відкриється ресурсний центр для об’єднань співвласників будинків, інформаційний пункт з енергоефективності, буде розказано про реалізацію програми термомодернізації.

 До речі

Європейський досвід термомодернізації та енергоефективності

 У 1998 році, ще до вступу Польщі до Євросоюзу (2004 р.), було прийнято Закон про термомодернізацію, в якому зазначалося, що Термомодернізація – це покращення існуючих технічних параметрів будівель з метою зменшення теплових потреб з подальшим зниженням вартості обігріву даної будівлі та забезпечення визначеного мікроклімату в приміщеннях (теплового комфорту).

 На той час 70 % житлового фонду Польщі було збудоване до 1970 року. Тобто, явно не відповідало сучасним нормам. Проте впровадження загальнодержавної програми з термомодернізації дозволили скоротити споживання енергії на опалення та гаряче постачання на 30%, поліпшити теплову ізоляцію, зменшити викиди газів в атмосферу, частково замінити традиційні джерела тепла на нетрадиційні, включаючи поновлювані джерела. Зокрема, почали активно використовувати для опалення біомасу. На сьогодні у Польщі переробляється близько 23 млн.тонн біомаси на теплову енергію. У виробництві ж теплової енергії для опалення і підігріву води в ЄС в середньому виробляється близько 15 % з біомаси. У Швеції цей показник складає – 61%, Австрії – 37%, Данії – 35%, Фінляндії — 32%.

 Це може бути одним з напрямків і для Тернополя, де навколо є багато є сільгосппідприємств, відходи виробництва яких можна використати для опалення.