АНЕКДОТИ №60

Моєму чоловікові 40 років, а в «Однокласниках» його однокласницям по 25-30. Господи, як же важко йому давалося навчання!

* * *

— Скажіть, з якого моменту ви стали захоплюватися парашутним спортом?

— Як тільки побачив, що горить і другий двигун.

* * *

Зустрічаються дві подруги:

— Катю, ти так погладшала!

— Це я ще схудла! Бачила б ти мене місяць тому! Була такою, як ти зараз!

* * *

Чоловік на годину — відмінна робота. Забиваєш цвях у стіну, думаєш: «Змія, все життя мені зіпсувала, піду від неї!» І йдеш, ще й платять за це.

* * *

Одеська поліклініка, діалог у черзі на прийом до терапевта:

— Для поліпшення травлення я п’ю пиво, для апетиту — біле вино, для підняття тиску — червоне, для зниження — коньяк, при ангіні — горілочку.

— А воду?

— Такої хвороби у мене ще не було!

Після того як дід із першого разу задув усі 90 свічок, родичі зрозуміли, шо двокімнатної квартири цього року їм не бачити.

* * *

Учені відкрили еліксир молодості. Тепер людина може зберігати працездатність до 85 років. Спонсор досліджень — Пенсійний фонд.

* * *

Один перукар в Одесі під час роботи постійно розмовляв із клієнтом про політику. Завідувач перукарні запитує:

— Навіщо ви з клієнтом увесь час говорите про політику?

— Після почутого в нього волосся стає дибки, і мені легше стригти.

* * *

Ти чому розлучаєшся з дружиною?

— Вона вже півроку зі мною не розмовляє.

— Не квапся, добре подумай. Таку дружину не так легко знайти.

80-річному дідусю, який давно нічого не чує, лікар поставив слуховий апарат. Через місяць дідусь прийшов до лікаря на контроль.

— Напевно ваша сім’я у захваті, що ви знову чуєте?

— Я ще нічого їм не сказав, зате вже тричі довелося виправити заповіт.

* * *

У лікарню привозять чоловіка з травмою голови. Сестра заповнює карту, запитує:

— Одружений?

— Ні, це я під машину потрапив.

* * *

Склероз вніс у життя пенсіонера Івана Івановича приємну новизну. Щоранку він прокидається з новою дружиною, не здогадуючись, що це добре забута стара.

* * *

П’яний чоловік приходить додому о 3-й ночі. Дружина починає бити його по голові сковорідкою,

— Ось тобі — година, ось тобі — дві, ось тобі — три!

Чоловік із полегшенням:

— Добре, що о 24-й не прийшов!

* * *

— Як справи у вашого племінника Яші?

— Краще не питайте! Такий ледар, такий ледар! Уявляєте, на вагітній одружився, аби самому нічого робити не довелося!

* * *

Після того як дід із першого разу задув усі 90 свічок, родичі зрозуміли, шо двокімнатна квартира цього року їм не світить.

* * *

— Як справи у вашого племінника Яші?

 — Краще не питайте! Такий ледар, такий ледар! Уявляєте, з вагітною одружився, аби самому нічого робити не довелося!

 * * *

В одеській аптеці:

 — У вас є засіб для вирощування волосся?

 — Є.

 — Хороший?

 — Авжеж. Ви бачите за касою людину з вусами? Так це моя Фіра — вона намагалася відкрити пляшечку зубами.

 * * *

Одеський дворик:

— Сьомочко, йди їсти!

— Я вже поїв у Павлика!

— Ой! Це не син, а золото!

* * *

Зі сльозами Cара докоряє чоловікові:

— Тебе навіть не цікавить, чому я плачу? Хочеш, скажу?

— Не треба! У мене немає таких грошей!

* * *

— Розо Львівно, коли настає старість?

— Коли косметичка перетворюється на аптечку.

* * *

Напис на дорожньому знаку: «Водії, бійтеся тих місць, звідки з’являються діти».

* * *

Мама інструктує доньку перед весіллям:

— Беллочка, нехай Абрамчик витратить більше грошей на ваше весілля!

— Навіщо?

— Щоб потім йому було шкода з тобою розлучатися!

* * *

За рік ціни на продукти так виросли, що шуба на мені дешевша, ніж на оселедці.

* * *

— Фіма, включи ці новини, кому там ще гірше, ніж нам?

— Скажіть, з якого моменту ви стали захоплюватися парашутним спортом?

— Як тільки побачив, що горить і другий двигун.

* * *

Зустрічаються дві подруги:

— Катю, ти так погладшала!

— Це я ще схудла! Бачила б ти мене місяць тому! Була такою, як ти зараз!

* * *

Чоловік на годину — відмінна робота. Забиваєш цвях у стіну, думаєш: «Змія, все життя мені зіпсувала, піду від неї!» І йдеш, ще й платять за це.

* * *

Одеська поліклініка, діалог у черзі на прийом до терапевта:

— Для поліпшення травлення я п’ю пиво, для апетиту — біле вино, для підняття тиску — червоне, для зниження — коньяк, при ангіні — горілочку.

— А воду?

— Такої хвороби у мене ще не було!

 


Повернутися
19.03.2016
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.