ДЛЯ АНГЛІЙЦІВ І СЕРВЕТКИ-ЗЛО…

Британська щоденна газета The Guardian назвала одноразові вологі серветки найбільшим злом 2015 року.

У минулому році хустинки, які використовуються замість мила і води, а також передбачають дезінфекцію, досягли піку популярності, пише видання.

Без вологих серветок не мислять себе батьки стурбовані охайністю своїх чад, медперсонал та класні вчителі, які протирають поверхні у приміщеннях, а також мандрівники, які використовують їх для «миття» рук в дорозі. Як результат, у Великобританії товарообіг вологих серветок досяг позначки у 500 млн фунтів стерлінгів у рік.

Однак маленький і назвичайно зручний у побуті винахід вже перетворився на величезну проблему для довкілля і здоров’я людей.

По-перше, одноразові серветки містять пластикові волокна, які не піддаються біологічному розкладанню. Потрапляючи, приміром, в океан вони згодом опиняються у шлунках черепах, які приймають їх за медуз, і призводять до летальних випадків.

За оцінками Товариства охорони морів(MCS), в 2014 році у Великобританії на кілометр пляжу припадало приблизно 35 серветок, що на 50% більше, ніж у 2013 році.

По-друге, вологі серветки стали причиною засмічення каналізацій. Споживачі помилково викидають вологі серветки в унітаз. За даними Guardians, жителі невеликого містечка Кента відправили у каналізацію 2000 тонн вологих серветок.


Повернутися
19.03.2016
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...