ЩО КРАЩЕ: СВЕРДЛОВИНА ЧИ КРИНИЦЯ?

Більшість сіл не мають «проблем» з центральним водогоном. Його просто немає. Кожному власнику приходиться самому дбати про водозабезпечення. Для новобудов переважно вибирають свердловину. Виходить недешево, але вода, кажуть, чистіша, та й передбачається більше поступлення води. Є тут свої «за» та «проти», пише EcoTown.

 Для сімейного будинку при автономному водопостачанні, враховуючи господарські потреби і поливи (до 1-2 м3 добової потреби) підійде колодязь за наявності водоносного горизонту від 5 до 20 метрів.

 Досить часто питання вибору способу отримання води вирішується наявністю чи відсутністю певної суми в гаманці. Невелика криниця – дешевша за свердловину.

 Криничні кільця можуть прослужити і 50 років. З певною періодичністю приходиться боротися із замуленням. Чистити свердловину складніше і ремонт в цьому випадку дорожчий. При влаштуванні свердловини потрібна важка техніка, котра повинна заїхати на потрібну ділянку, а це може потягнути за собою розбирання парканів, руйнування клумб або городу чи доріжки.

 Криницю варто копати взимку і восени, коли грунтові води нижчі. В інший час, особливо навесні можна серйозно помилитися з глибиною криниці, попавши на високі грунтові води, і криниця може стати сухою влітку.

 Криничний варіант не є екологічно безпечним. Адже на ту глибину, з котрої беруть воду попадають і відходи людської діяльності, злегка відфільтровані ґрунтом. Весною, після дощів в криницю може поступати і частина дощових вод, що робить воду каламутною. Тоді потрібна дезінфекція криниці. Потрібно постійно відбирати воду з криниці, щоб вона не застоювалася, а колодязь не замулювався.

 При отриманні води із свердловини необхідно провести лабораторний аналіз, щоб зрозуміти наявність солей, різних домішок та взнати твердість води. Без цього аналізу виникають серйозні проблеми для здоров’я мешканців, а також в роботі насосів, водонагрівачі і навіть при використанні посуду.