ПОШКОДУВАЛИ НАВІТЬ ТУАЛЕТНОГО ПАПЕРУ: ЯК ЗМІНИТЬСЯ СПОЖИВЧИЙ КОШИК

  Уряд збирається затвердити "новий" споживчий кошик на 2016 рік та виніс його на розгляд громадськості. Цікаво, що уряд залишив його на рівні 2000 року. Що ж можуть дозволити собі тернополяни в рамках сучасних економічних реалій?

Отож, дивіться, як виглядатиме споживчий кошик українців на 2016 рік та на чому доведеться економити : замість масла українцям пропонують купувати "маргарин", а туалетним папером користуватися доведеться дуже економно - не більше одного рулону на місяць.  Як пише ZN.UA, в рамках справи про перегляд вмісту "споживчого кошику", Кабмін готується затвердити "нові" набори продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг, від яких залежить встановлення розміру прожиткового мінімуму в Україні. Як виглядатиме споживчий кошик українців на 2016 рік та на чому доведеться економити – дивіться в  інфографіці.
 Вартість споживчого кошика на сьогодні складає 1611,48 грн., що відповідає прожитковому мінімуму. А це, наприклад, 200 г рису (це чайна ложка з гіркою на день), 90 г гречки, 600 г свинини (тобто по 20 г в день), 580 г риби (по 19,3 г).

З одягом ще цікавіше. Для чоловіків: одні штани – на чотири роки, светр – на три роки, плавки – на 10 років, пара чобіт – на п’ять років. Для жінок: три пари панчіх на рік, одна пара чобіт – на два роки.

Щоправда, деякі зміни в кошик таки внесли. Наприклад, тепер українці можуть ходити у перукарню не чотири, а шість разів на місяць. А ось витрати на мобільні, які потрібно оновлювати хоча б раз на 5 років, комісія проігнорувала.

Як жити родинам з немовлятами – також незрозуміло. Адже памперси не потрапили у перелік необхідних речей. За традицією, чиновники все списують на війну, пише “Бізнес-компаньйон”.

«Мобільні, а також памперси, вносити зараз в споживчий кошик неправильно. Я теж хочу, щоби вона була вартістю 10 тисяч гривень, і щоби туди входило абсолютно все. Але ці показники прив’язані до розрахунків соцвиплат. Звідки зараз в бюджеті країни, яка веде війну, взяти десятки мільярдів на підвищення стандартів?» – заявив глава Мінсоцполітики Павло Розенко.


Повернутися
19.03.2016
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...