ЗВЕРНЕННЯ АНДРІЯ ЗАКРЕВСЬКОГО №59

Чи можна жити по-новому, роблячи усе по-старому? Ми намагаємося шукати, чекати, просити змін,  рідко при цьому будучи насправді готовими до них… Не вірите?

Чи не кожному з нас доводилося хоч раз практикувати так званий закон Калі — персонажа із «Пустелі й пущі» Генрика Сенкевича, котрому належить знакова цитата: «Якщо Калі краде корову, то це добро, а якщо в Калі крадуть корову, то це зло».

Сміття, звісно ж, треба сортувати, це і дитині зрозуміло, але що мені, з одною пляшкою щоразу надвір з 9-го поверху бігати? Корупція-це зло, але ж чим тратити кілька днів на довідки для медогляду, краще лікарю «підмазати», а за той час щось корисне зробити…

У машині слід пристібатися ременем. Дорогу переходити тільки на зелене. На вибори ходити обов’язково.

Хоч з одним з цих тверджень ви не згідні? Хоч одне з цих тверджень ви не порушили?

Ось вона, епічної висоти і товщини стіна, котра з народження відділяє нас від так званих «інших». Ось я, ось всі інші. «Я» і «інші» - поняття безкінечно різні. Я спізнююся на роботу, яка дає мені можливість робити світ кращим, тому я перевищу швидкість, а інші нехай… Та, зрештою, що мені до інших?

А те, що…

Один чоловік вирішив змінити світ. Але світ такий великий, а він такий маленький. Тоді він вирішив змінити своє місто. Але місто таке велике, а він... Тоді він вирішив змінити свою сім’ю. Але й сім’я чомусь залишилася такою ж… І він почав просити:  «Господи, я не хочу міняти нічого навколо! Я хочу змінити тільки самого себе! Дозволь мені зробити це!». Тоді Бог відповів йому: «Тепер у тебе немає на це часу. Потрібно було подумати про це спочатку…»


Повернутися
13.03.2016
Категорія: Колонка Андрія Закревського
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Буддиська притча розповідає про старого монаха, котрий так повчав своїх молодших колег: «Перший раз, коли сарна впала мені в юшку, я вилив усе на землю. Потім я викидав сарну, але їв юшку. Пізніше я їв усе разом – і сарну, і юшку. Нині ж, якщо якась сарна намагається вилізти з юшки, я заштовхую її назад…»

  Буває так, що невдача може бути основою успіху. Майже дев’яносто років тому журналіст Вільям Боліто написав: «Найважливіше в житті полягає не в тому, щоб максимально використовувати свої успіхи. Кожен дурень здатний на це. Насправді важливим є вміння  отримувати користь з наших втрат. Це вимагає розуму; в цьому і полягає різниця між розумною людиною і дурнем…»

 У житті усе несподіване й непередбачуване. То воно тобі підкидає удачу, то розчарування. Головне-не зупинятися, а продовжувати жити. Можливості потрібно не лише використовувати. Їх потрібно відбирати, виривати від життя, повністю вловлювати і не випускати! Коли доля підкидає тобі якийсь шанс, за цю зачіпку потрібно хапатися, що є духу! Для цього і є життя…

Навіть коли здається, що все проти вас, зусилля та наполегливість можуть бути вашими конкурентними перевагами. Ба більше, вони можуть бути тією єдиною перевагою, яка вам справді потрібна. Як казав класик: якщо важко досягти успіху, потрібно докласти більше зусиль.