ЗВЕРНЕННЯ АНДРІЯ ЗАКРЕВСЬКОГО №59
Чи можна жити по-новому, роблячи усе по-старому? Ми намагаємося шукати, чекати, просити змін, рідко при цьому будучи насправді готовими до них… Не вірите?
Чи не кожному з нас доводилося хоч раз практикувати так званий закон Калі — персонажа із «Пустелі й пущі» Генрика Сенкевича, котрому належить знакова цитата: «Якщо Калі краде корову, то це добро, а якщо в Калі крадуть корову, то це зло».
Сміття, звісно ж, треба сортувати, це і дитині зрозуміло, але що мені, з одною пляшкою щоразу надвір з 9-го поверху бігати? Корупція-це зло, але ж чим тратити кілька днів на довідки для медогляду, краще лікарю «підмазати», а за той час щось корисне зробити…
У машині слід пристібатися ременем. Дорогу переходити тільки на зелене. На вибори ходити обов’язково.
Хоч з одним з цих тверджень ви не згідні? Хоч одне з цих тверджень ви не порушили?
Ось вона, епічної висоти і товщини стіна, котра з народження відділяє нас від так званих «інших». Ось я, ось всі інші. «Я» і «інші» - поняття безкінечно різні. Я спізнююся на роботу, яка дає мені можливість робити світ кращим, тому я перевищу швидкість, а інші нехай… Та, зрештою, що мені до інших?
А те, що…
Один чоловік вирішив змінити світ. Але світ такий великий, а він такий маленький. Тоді він вирішив змінити своє місто. Але місто таке велике, а він... Тоді він вирішив змінити свою сім’ю. Але й сім’я чомусь залишилася такою ж… І він почав просити: «Господи, я не хочу міняти нічого навколо! Я хочу змінити тільки самого себе! Дозволь мені зробити це!». Тоді Бог відповів йому: «Тепер у тебе немає на це часу. Потрібно було подумати про це спочатку…»
← Повернутися
