Вишиваний… мир!

Мир… Мабуть, ще ніколи ми не знали справжньої ціни цього слова. Ще ніколи так багато про нього не говорили і так щиро його не просили. У магазинах, маршрутках, церквах та на засіданнях Верховної Ради говорять про мир. Дорослі, відклавши щоденні клопоти про хліб насущний, у молитві просять миру, діти замість новомодних ґаджетів та іграшок просять миру…   Той, хто сказав, що діти ще малі й знаходяться осторонь подій, які відбуваються нині  в Україні, глибоко помиляється. Навіть найбільш юні українці й україночки за за останній рік уже встигли подорослішати. Сезон юнацької мудрості та дитячих надій уже розпочався…

«Я дуже хочу, аби війна нарешті закінчилася», «Прагну миру на Землі і спокійного неба над головою», «Господи, дай миру рідній Україні, миру та спокою», -  такі прохання лунали з вуст учнів  Горішньослобідської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів. Там відбувся захід «…Наречемось України вірними синами”, під час якого учні виклали з вишиваних рушників слово «Мир». Кажуть, що коли у Бога  про щось щиро просять діти, Він неодмінно допоможе. Ми віримо…

Цього дня, розповідає директор школи Марія Било, у навчальному закладі також відбулися так звані уроки мужності: учням нагадали  про звитягу та подвиг нинішніх героїв – учасників АТО. У стінах школи лунали пісні про силу та мужність нашого народу,

Цікаві відео та насичені презентації стали чудовим супроводом для слів творчих номерів свята.  Флешмоб, виконаний учнями  школи, знайшов відголосок у серцях усіх присутніх. Усе це, пояснили вихованці та педагоги школи, заради правди, волі та краси нашої України. І безперечно – заради миру. Головне, щоб це страшне лихо закінчилося. Тоді можна і любити, і жити спокійно, і планувати майбутнє, будувати будинки, садити дерева. Та що там дерева. Цілі сади, ліси! Головне — щоб МИР… Головне, щоб життя…