ЕХ, ЯБЛУЧКО, ЗВІДКІЛЯ КОТИШСЯ?..

Супермаркети Тернопільщини забезпечені яблуками від місцевих виробників

 Із зміною клімату в області тернопільські аграрії почали збільшувати площі садів. Про те, наскільки перспективним є цей напрямок розповідає сайту ternopoliany.te.ua заступник директора департаменту агропромислового розвитку ТОДА Володимир Стахів.

За його словами, навіть 10 років тому на Тернопіллі були сприятливі кліматичні умови для ведення садівництва. Із запровадженням в останні роки державної програми підтримки садівництва, цією галуззю аграрії почали більше цікавитися.

- Відшкодовувалися до 50% витрат на посадку та догляд протягом трьох років. ТОВ «Бучачагрохлібпром» заклало понад 470 га садів, ТОВ «Україна» – 161 га, багато дрібних фермерів скористалося програмою. Наразі програма уже не діє і залишилась кредиторська заборгованість перед аграріями в сумі 25,5 млн грн., - коментує агенції УНІАН Володимир Стахів. - Супермаркети Тернопільщини забезпечуються яблуками від місцевих виробників, але не повністю - представники Чернівецької області активно у нас на ринку торгують яблуками.

ТОВ «Україна» та «Бучачагрохлібпром» та ряд інших господарств збудували фруктосховища, тож мають можливість зберігати і забезпечувати якісну продукцію круглий рік. Їхні яблука є у супермаркетах всеукраїнських мереж. В профільному департаменті ТОДА впевнені, що розвиватися в цьому напрямку є перспектива, адже ринок споживання є.


Повернутися
06.03.2016
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...