А У НАС ЗДОРОЖЧАВ ГАЗ…

За куб газу – 5,50: такий мінімальний тариф на газ пообіцяли українцям уже з 1 квітня.

Сім’ї, яким не пощастило отримати субсидії, ледве пережили цю зиму. Адже при тарифі 3,6 грн. за кубометр навіть за обігрів невеликого будиночка довелось платити величезні суми. Не у кращій ситуації опинились і власники квартир з центральним опаленням — через підвищення тарифів на газ за тепло і гарячу воду довелось віддавати півзарплати. І от черговий сюрприз: з 1 квітня газ знову може подорожчати наполовину! За словами голови Національної комісії з регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг Дмитра Вовка, з 1 квітня мінімальний тариф на газ для населення і теплокомуненерго має підвищитись до 5 тисяч 500 гривень з ПДВ за тисячу кубометрів. Відтак вартість централізованого опалення збільшиться в середньому на 80% за місяць!

«Щодо тарифів, то маємо розуміти, що ера дешевих енергоресурсів закінчилась. Навіть у Білорусі та Росії немає таких низьких тарифів на газ. 80% споживачів сплачують за найнижчим тарифом — 3,6 гривні за кубометр, за такою ж ціною сплачують і підприємства теплокомуненерго. При цьому газу власного видобутку для потреб населення не вистачає, а на ціну імпортного газу впливають ще й валютні ризики. Тому тарифи однозначно зростатимуть, – каже «ВЗ» голова Комітету енергетичної незалежності України Іван Надеїн. – Інша проблема, що підвищення тарифів насамперед лягає на бюджет. Та система субсидування, яка діє у нас, не витримує жодної критики. Розподілення субсидій — непрозоре.

У нас 40% ВВП йде на дотації різниці тарифів традиційних енергоносіїв — газу та електроенергії. Коли енергетика стає засобом соціальної політики — це величезна проблема. Ми на одиницю ВВП витрачаємо значно більше енергоносіїв, ніж у ЄС. А житлово-комунальна сфера витрачає вчетверо більше! Але треба звикати, що енергетика — дорогий ресурс, який треба використовувати ефективно. Як на мене, єдиний правильний вихід — це монетизація субсидій, коли споживачу видають гроші, а він сам ними розпоряджається”.

 Утім, виглядає на те, що масова роздача субсидій — схема не стільки для допомоги бідним, як для збагачення енергопостачальних організацій. Отримувачі субсидій нерідко скаржаться, що мусять “випалювати” газ, аби у них не забрали допомогу. Люди відкривають кватирки, держава платить за це гроші, а вони осідають у “Нафтогазі” та приватних облгазах і обленерго. І хоча в уряді переконують, що тим, хто використовує менше газу та електрики, субсидій не урізатимуть, схеми, куди підуть “недовитрачені” кошти, досі не придумали.

“На сьогодні накопичилось 10 мільярдів не використаних від субсидій коштів. Ці гроші просто лежать на рахунках, замість працювати. Чиновники припускають, що ці гроші повернуть НАК “Нафтогаз”. Тобто система дотування НАКу залишилась, просто в іншій формі. Ніякої реформи не відбулось, – каже експерт з питань ЖКГ Дмитро Довженко. – У Європі також свого часу була система субсидування, але згодом там ввели систему енергетичної ефективності, аби споживачі могли використовувати менше енергоресурсів. Звичайно, не можна сказати, що якби усі ті 38 мільярдів гривень, які цього року планують виділити на субсидії, витратили на енергоефективність, ситуація б суттєво змінилась. Це дало б змогу заощадити десь 5% газу. Субсидії для незахищених треба залишити, але при цьому треба виділяти кошти і на енергоощадність, особливо тих, хто не може розраховуватись за енергоносії самостійно”.

 Тим часом в Україні все навпаки: 5,4 мільйона “бідних”, які отримують субсидії від держави, використали житлово-комунальних послуг стільки ж, як і понад 11 мільйонів домогосподарств, які розраховуються за них самостійно. За даними Мінсоцполітики, за минулий рік населення використало житлово-комунальних послуг на 51 млрд. грн. 25,3 млрд. грн. з цієї суми покрили за рахунок субсидій.

Та, попри таке щедре дотування енергомарнотратства українців, високі тарифи все ж спонукали споживачів економити газ. За даними “Наф­тогазу”, за 2015 рік споживання газу населенням та підприємствами ТКЕ скоротилось на 10-15%. Звичайно, це позначилось на прибутках газопостачальних організацій. Однак у владі придумали, як зберегти прибутки олігархів, що є власниками обл­газів. Відтак з квітня, окрім підвищення тарифів, українців чекає ще один сюрприз — введуть абонплату за газ. Тобто споживачам доведеться щомісяця платити фіксовану суму за “доступ до мереж”. За словами голови «Нафтогазу» Анд­рія Коболєва, абонплата за послуги розподільчих компаній буде від 17 до 29 гривень, залежно від типу лічильника та кількості газових приладів. Тобто навіть якщо у вас лічильник і ви можете довести, що в якийсь місяць взагалі не використовували газ, платити абонплату все одно треба.

“Абонплату, як і тарифи, встановлюватиме НКРЕКП, тому поки нема офіційного рішення, не знаємо, ані скільки вона становитиме, ані механізму нарахування. На сьогодні плата за транспортування газу — 86 копійок у вартості кубометра”, – каже прес-секретар ПАТ “Львівгаз” Оксана Горак.

“Частково введення абон­плати запроваджують, аби забезпечити газорозподільчі організації стабільним доходом, навіть якщо населення скорочуватиме споживання, – каже Дмитро Довженко. – Але зараз населення також платить за доступ до мереж — це один зі складників тарифу. Тобто з введенням абонплати цю частку з тарифу мали б вилучити. На сьогодні, коли людина сплачує за газ, частина цих кош­тів повертається на рахунки газорозподільчих організацій. Абонплата буде окремою платіжкою і відразу йтиме на рахунок організації. Для них це вигідно. Зрештою, у світі є така практика, коли споживач отримує рахунок окремо за постачання газу, а окремо — за користування трубою. Якщо ми йдемо до ринкових відносин, то маємо приймати їхні правила. Але там споживач також має можливість обирати постачальника енергоносіїв. У нас це теж має бути у недалекому майбутньому”.