ВІРА, ВИШИТА ХРЕСТИКОМ

Тернополянка Ольга Березовська: «Ікони можуть вишивати не всі»

Якщо б запитати тернополянку Ольгу Березовську, який для неї подарунок найкращий, вона б не вагаючись відповіла, – різнобарвний бісер, голки та схеми для вишиття. Її, здавалося б, нині звичне захоплення, почалося доволі незвично.

– Перша моя вишивка – подарунок головному лікарю за те, що поставив на ноги сина, – розповідає Ольга Ярославівна. – У чотири роки у нього діагностували хворобу Пертеса, яка вражає тазобедренні суглоби. В Тернополі за лікування сина ніхто не брався, нас скерували до столиці. Київські лікарі бачили єдиний вихід – оперативне втручання. Але я розуміла, що син буде рости і однією операцією це не обійдеться. Відтак почали шукати альтернативу. Знайомі порадили звернутися кримський санаторій ім. Боброва.  Саме там лікували дітей з такою проблемою.  

Їдучи до Криму, пані Ольга навіть і не підозрювала, що залишиться там аж на три роки.

– Вдома мене чекали старша донька і чоловік, – розповідає Ольга Ярославівна. –  Звичайно важко було розлучатися, але іншого виходу не було. Моя основна ціль була підняти на ноги сина. На щастя, усі старання увінчалися успіхом. Євгенія вилікували без оперативного втручання. Я була настільки розчулена титанічною працею медиків, щоб хоч якось віддячити, вишила головному лікарю ікону «Пресвята Родина». Коли я привезла йому картину, він був вражений. Після того я й почала вишивати. Але основним моїм принципом є – ексклюзивність. Я напряму співпрацюю із виробниками схем для вишиття, деякі вони спеціально розробляють під моє замовлення.

– Які особливості вишивання ікон?

— Спочатку я йду до церкви і сповідаюся, інакше просто не можна, ікона – це не звичайна собі картина. Окрім того, перед початком роботи потрібно перехреститися, прочитати молитву. Важливо бути в гарному настрої, адже це не просто вишивка. Перш за все я вишиваю обличчя. Готову роботу потрібно обов’язково освятити в церкві.

– Чула, що серед вишивальниць побутує така думка – хто вишив, хоч одну ікону, йому уже складніше вишивати інші речі – рушники, картини, сорочки…

– Оскільки в мене багато замовлень, я постійно вишиваю різні речі, тому мене така річ не зачепила. Але дійти до того, щоб вишивати ікону, потрібен внутрішній настрій. Бо не кожному вона дається. Після ікон можна все вишивати, це не проблема. Вишити ікону – не завжди легко. Є багато людей, які кажуть: «я б вишила, але внутрішньо ще не готова». Бувають і такі, які починають і одразу ж зупиняються, бо скаржаться, що дуже тяжко, мовляв, щось не пускає, щось не дає продовжувати роботу.  Я помітила, що мені ікони набагато легше вишивати, аніж звичайні картини.

– Ви вишиваєте cуто бісером, чому так?

– Мені більше подобається працювати у такій техніці. Та й  вишиті бісером речі дуже яскраві, наче з 3D ефектом. Ця техніка вимагає певних навичок і посидючості, але якщо є величезне бажання і натхнення, то осилити її будь-кому до снаги.

– Який сенс має рукоділля у вашому житті?

— Завдяки ньому я відволікаюся від проблем, віднаходжу внутрішню гармонію та спокій. Вишивання – це хороший спосіб зняти напругу після важкого робочого дня. За вишиттям я почуваюся щасливою.

– Що ще б хотіли вишити?

– Зараз вишиваю випускну сукню для доньки. А хотіла б вишити сімейний портрет. Сподіваюся, що у мене вийде.