Пакуємо валізи, де не просять візи

Болгарія спростила оформлення віз для українців. Урядом країни було прийнято рішення щодо спрощення оформлення віз деяким категорія громадян України, які обрали Болгарію для проведення свого відпочинку. Про це  повідомили у прес-службі МЗС України.

Як повідомили у МЗС, громадянам України, які законно використовували у попередні роки болгарські візи та знову бажають відвідати Болгарію з метою організованого туризму, можуть бути видані короткострокові дворазові або багаторазові візи терміном дії до одного року.

Громадяни України, яким ще не виповнилось 18-ти років і планують відвідати Болгарію з туристичною метою або для участі в організованих молодіжних таборах (спортивна та освітня діяльність чи культурний обмін), зможуть отримати безкоштовні короткострокові багаторазові візи терміном дії до п’яти років, незалежно від того чи отримували вони раніше болгарські візи. У МЗС України також відзначили, що при цьому, закордонний паспорт має бути виданий не більше 10-ти років тому і дійсний щонайменше три місяці з дати останнього запланованого виїзду з Республіки Болгарія. Згадані спрощення візового режиму для громадян України діятимуть до 31 грудня 2015 року.

 

Повернутися
19.03.2015
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...