ЗВЕРНЕННЯ АНДРІЯ ЗАКРЕВСЬКОГО №56
Сталося це в середньовіччі. Чоловік, що керував будівництвом собору, вирішив подивитися як працюють каменярі. Він підійшов до них і попросив розповісти про свою роботу.
Перший робітник похмуро глянув і роздратовано відповів: «Тобі що, повилазило? Не бачиш — камінь лупаю, хай йому грець».
Другий спокійно відповів: "Що я роблю? Заробляю на кусень хліба для своєї родини".
А третій розігнувся, витер спітніле чоло, усміхнувся, і з гордістю сказав: "Я будую майбутнє "!
Наступного дня саме він очолив будівництво.
Нам так бракує в Україні третього каменяра... Наші очільники ніяк не усвідомлять, яку державу будують. Бо сьогодні вони бояться майбутнього, не можуть чи не хочуть розібратися з минулим, та оминають можливість збагнути теперішнє, вкотре наступаючи на ті самі граблі...
Процес будівництва змінює як самого творця,так і його долю.
Адже майбутнє - це не те, куди ми йдемо, а те, що ми створюємо.
← Повернутися