КРОВ — НЕ ВОДА, СЕРЦЕ — НЕ КАМІНЬ…

Українці панічно бояться раку, але найбільше життів забирають серцево-судинні хвороби.

Боїтеся вірусних гепатитів, туберкульозу і раку? Ще б пак — ці страшні недуги щороку забирають життя понад 100 тисяч українців. Серцево-судинних захворювань остерігаємось менше, оскільки вони не заразні і не дають метастазів. Проте від них щороку помирає… близько півмільйона наших співвітчизників! Гадаєте, серце і судини “здають” лише у людей старшого і похилого віку? За статистикою, кожен четвертий українець не доживає до 60 років, кожен десятий — до 35.

Згідно з дослідженнями Світового банку, чверть українців віком від 18 до 65 років протягом життя встигають заробити як мінімум одне хронічне захворювання (тобто таке, що не піддається лікуванню, — можна лише уповільнити його прогресування і відтермінувати появу ускладнень, які у близькій чи далекій перспективі можуть призвести до смерті). Найчастіше таким захворюванням є артеріальна гіпертензія.

“13% життя українця минає у хворобах. У той час як у словака чи чеха — 9%, у поляка — 8% (можете підрахувати: якщо доживете до 80 років, з них 10,5 проведете, бігаючи по лікарях. — Авт.). В Україні (якщо порівнювати з іншими країнами Європи) — найвищий показник темпів скорочення населення. Але близько половини смертей у віці до 75 років можна було би уникнути, якби люди вели здоровий спосіб життя, дбали про профілактику захворювань і вчасно їх лікували”, — запевняє директор Світового банку у справах України, Білорусі і Молдови Мартін Райзер. Особливо увагу радить звернути на запобігання серцево-судинним недугам. Жінок до настання  менопаузи від інфарктів та інсультів захищають гормони. А от у чоловіка судинна катастрофа може трапитися у будь-якому віці.

“Рівень смертності українських чоловіків відповідає показникам тих країн, де ВВП на душу населення є у п’ять разів меншим, ніж в Україні”, — наводить статистику експерт. І додає: 80% померлих чоловіків та 30% жінок віком до 60 років можна було би врятувати, якби їм було вчасно надано медичну допомогу. Одні — запізно по неї звернулися. Іншим лікарі довго не могли поставити правильний діагноз або визначитися з тактикою лікування. Не  рідкість, коли пацієнту просто не вистачає на нього коштів або він свідомо ігнорує рекомендації медиків (самовільно припиняє приймати таблетки або зменшує дозу ліків з метою економії грошей чи “мінімізації” можливої шкоди для здоров’я).

«Артеріальна гіпертензія – це стійке підвищення кров’яного тиску понад 140/90 мм рт. ст., — пояснює завідувач кардіо­логічного відділення №2 Львівського обласного кардіологічного центру Оксана Кузьмяк. — У нормі тиск може підвищуватися навіть у здорової людини (приміром, якщо вона понервується або спробує наздогнати маршрутку). Гіпертонічну недугу діагностують, якщо у людини тиск підвищений більшу частину часу (навіть у стані спокою)».

До певного часу людина може не відчувати, що має підвищений тиск. Хороше самопочуття у цьому випадку не є запорукою хорошого здоров’я, тому фахівець радить хоча би раз на рік вимірювати тиск. Зафіксували підвищення? Спробуйте промоніторити показники тиску протягом наступної доби. Якщо тиск не знижується — зверніться до лікаря.

За словами кардіолога, якщо від гіпертонічної хвороби потерпав хтось із найближчих родичів, ризик повторити його долю становить… 80%. У групу підвищеного ризику потрапляють також хворі на цукровий діабет, чоловіки віком понад 45 і жінки  понад 55 років.

 Як уникнути недуги, а якщо така є — уповільнити її прогресування? “Маєте зайву вагу — схудніть. У першу чергу відмовтесь від смаженого та їжі швидкого приготування, почніть більше рухатися. Киньте курити і перестаньте зловживати спиртним, — радить фахівець. — Уникайте стресів. Обмежте споживання солі до 5-6 г на добу. Ніколи не приймайте ліки, щоб “збити” тиск, за порадою знайомих. Медикаментозну терапію повинен призначити лікар! Кожна недуга має індивідуальні особливості перебігу. Є ускладнення, які лімітують перелік дозволених препаратів. Крім того, артеріальна гіпертензія може супроводжувати серйозну серцеву патологію, про наявність якої можете навіть не здогадуватись. Якщо лікар порекомендує конкретні антигіпертензивні засоби, приймати їх треба постійно, без перерви та самостійної корекції доз. Лікування гіпертонії – тривале, а у більшості випадків – довічне”.


Повернутися
18.02.2016
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...