РАЗ, ДВА, ТРИ, ЛАМПОЧКО… ЕКОНОМ!

Зараз ні в кого не викликає сумніву те, що світлодіодні та компактні люмінесцентні лампи набагато ефективніші, ніж лампи розжарювання, які потрібно замінити.

«Екотаун» досліджував, через скільки років окупиться вартість нових ламп, якщо вони будуть працювати різну кількість годин на день.

Для прикладу ми взяли 4 лампи одного виробника*, що відповідають по світловому потоку лампам розжарювання 60 Вт і 100 Вт.

Як  розраховували:

Для люмінесцентної лампи на 12 Вт: зменшення споживання електроенергії в рік при заміні лампи розжарювання 60 Вт на еквівалентну люмінесцентну 12 Вт при роботі 1000 год у рік або 2 год 45 хв в день:

(0,06 -0,012) *1000=48 (кВт*год).

Буде зекономлено:

з 01.03.2016 р. - (48/2)*0,99+(48/2)*1,29=54,72 (грн) - у перший рік,

з 01.03.2017 р. - 48*1,68=80,64 (грн) – наступних щороку.

Тоді термін окупності лампи буде такий:

У перший рік окупиться 54,72 грн, решта 8,28 грн окупляться через 8,28/80,64=0,1 рік. Разом 1,1 рік або приблизно 1 рік і 1 місяць.

Аналогічно розраховували і для решти ламп.

Отже:

Дані розрахунків показують, що при роботі ламп 1000 год у рік їх вартість окупиться на другий рік після покупки, тобто коли ще діє гарантійний термін експлуатації.

Якщо лампи працюватимуть щодня вдвічі довше, то й термін окупності скоротиться приблизно вдвічі. А далі почнеться чиста економія від заміни лампочки.

Якщо ж лампи працюватимуть до 15 хв на день, то термін окупності розтянеться на 7-15 років. Тоді кожен для себе має вирішити, чи варто міняти лампу.

А міняти люмінесцентні на діодні лампи при роботі 1000 год у рік не варто, оскільки заміна окупиться тільки через 13-22 роки.

* Для прикладу використовували лампи фірми Phillips. Ціни на лампи вказані станом на 17.01.2016 р.


Повернутися
18.02.2016
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...