ПАСТКА, ЯКУ МОЖНА ОБІЙТИ

Щодня 450 українців дізнаються, що у них рак

 Щодня в Україні 450 людей дізнаються що захворіли раком. Про це   розповідає директор Інституту раку Олена Колесник, пишуть Українські новини.

В Україні, щороку Інститут раку констатує захворюваність у 160 тис. людей.

"Щодня в Україні 450 людей дізнаються, що захворіли на рак. І ця статистика продовжує зростати. Найбільше поширення серед жінок отримала захворюваність на рак молочної залози, а серед чоловіків - немеланомні види раку шкіри й рак передміхурової залози", - навела статистику директорка інституту.

Олена Колесник зазначила, що понад 30% онкозахворювань в Україні діагностується на пізніх стадіях, що негативно впливає на результат лікування й часто веде до смерті хворих.

Нагадаємо, 5 лютого відзначався Всесвітній день боротьби проти раку. За даними ВООЗ, Україна на другому місці в Європі за темпами поширення захворювання.

 Рак в Україні давно вже став соціальним явищем. Щодня цей діагноз ставлять 450 пацієнтам , тобто, щогодини 18  українців дізнається про свою страшну хворобу;  щогодини 10 людей помирають від цієї хвороби – це  239 хворих щодня. Щороку  в результаті цієї хвороби Україна втрачає  понад 265 тисяч своїх громадян. Соціально-економічна значимість проблеми раку визначається тим, що ця хвороба скорочує тривалість життя всього чоловічого населення на 3,6, а жіночого - на 2,5 роки.  Більшість з них – молоді люди працездатного віку. У нашій країні рак є причиною 14% всіх випадків смерті населення.   Тенденції свідчать про те, що до 2020 року в Україні щорічно на рак зможуть занедужати близько 200 тисяч людей  Згідно з прогнозованих оцінок рівень захворюваності на злоякісні новоутворення в Україні до 2020 року зросте до 370 на  100 тисяч населення. Прогнозується зростання вдвічі рівня захворюваності на рак передміхурової залози та нирок у чоловіків і рак молочної залози, тіла та шийки матки у жінок, а також зросте захворюваність на коло ректальний рак.

Як повідомив головний онколог країни, директор ДУ «Національний інститут раку» МОЗ України Ігор Щепотін, за останніх п'ять років показник смертності від раку в Україну зменшився на 1,6%. А. щорічний приріст рівня захворюваності склав 0,6%. Українці стали частіше хворіти на рак ротової порожнини, прямої кишки, шкіри, молочної залози, шийки та тіла матки, яєчників, сечового міхура, щитовидної залози, лімфатичної і тканини.  Статистика свідчить, що міське населення хворіє на 15 % частіше, ніж сільське. Лідирують у цьому сумному рейтингу промислові регіони Сходу та Півдня країни. А ось на Заході та Півночі картинка значно привабливіша. Це за статистикою. А, може, варто подивитися реально й подумати, що сільське населення не менше хворіє, а просто менше має можливостей звертатися до лікарів і проходити медичне обстеження. Така ситуація вимагає активних дій на всіх рівнях влади та медичних працівників.

Чи здатна Україна протистояти онкозахворюванням? Яка роль у цьому процесі держави, лікаря і самого хворого?

В державі начебто й борються з цією хворобою. Для боротьби з раковими захворюваннями діє державна програма «Онкологія». Це – офіційно. Чиновники різних рівнів, аж до народних депутатів і міністрів  закликають владу, медиків, усе суспільство об`єднати свої зусилля в боротьбі з цією хворобою, боротися за життя кожного нашого співвітчизника, якого спіткала ракова хвороба.  Звучить гарно. На жаль, у більшості випадків, це все -  «разова акція з приводу й на честь…»… А реалії сьогодення надзвичайно складніші.

На даний момент в Україні з цією хворобою борються  медики 46 лікувальних онкологічних закладів і Національного Інституту раку. Але не всі хворі можуть потрапити вчасно на лікування, оскільки дефіцит лікарняних ліжок для онкохворих досягає в середньому по країні 29 % (офіційно).  

До того ж медичне обладнання всіх вітчизняних онкологічних закладів на 80-90% морально й фізично застаріле та потребує термінової заміни. Перш за все це стосується апаратури для променевої діагностики та терапії, постачання джерел випромінення, радіоізотопів. Величезна проблема в країні й з мамогафічними апаратами. Всього в Україні на даний момент працює 342  мамографи – від 5 в Івано-Франківській області до 37 в Дніпропетровській. А для успішної діагностики й попередження захворюваності на рак молодшої залози таких апаратів має бути майже в 15 разів більше.

Ще одна величезна проблема – організація цитологічного скринінгу, який може відіграти провідну роль у процесі своєчасного виявлення злоякісних новоутворень, перш за все раку шийки  матки. На жаль, позиції України як провідної на пострадянському просторі держави по впровадженню цитологічного скринінгу за останні роки втрачені, що призвело до зростання рівня захворюваності на рак шийки матки, особливо в молодих жінок і дівчат, а рівень занедбаності хвороби сягає 30 %. До того ж, за словами головного столичного онкогінеколога Людмили Воробйової, катастрофічно не вистачає лікарів і лаборантів цитопатологів, - ця спеціальність потрапила до розряду не цікавих, неперспективних… Тепер мало хто хоче займатися наукою, сидіти біля мікроскопу, досліджувати, й отримувати за свою роботу копійки.

Але, незважаючи на катастрофічну ситуацію з забезпеченням онкологічних закладів діагностичною апаратурою, за діючою «Загальнодержавною програмою боротьби з онкологічними захворюваннями на період до 2016 року» фінансування на її придбання взагалі не передбачене, а місцеві бюджети для цього виділяють вкрай обмежені кошти (10-20% від потреби). Рівень забезпеченості засобами для лікування онкохворих у більшості регіонів країни не перевищує 30%, тому фінансовий тягар на придбання необхідних ліків лягає на плечі хворого та його родини.

Хоча, за словами Щепотіна, останнім часом спостерігається феномен – обласні адміністрації підтримують онкологічну програму й виділяють н її розвиток додаткові кошти з обласного бюджету. Так, наприклад, Черкаська область виділила 100 % коштів на медикаменти для онкохворих, Полтавська додатково виділила на ці потреби один мільйон гривень. Але це – краплина  в морі горя.

На жаль, на сьогодні медики і, навіть, найкращі спеціалісти-онкологи  не впевнені, що нам вдасться вийти переможцями в боротьбі зі зростанням темпів захворюваності на рак, коли в основі всього лежать гроші, фінансування. «Це проблема не лише онкології, а загальномедична», - переконаний професор Ігор Щепотін.

Ось вам і основна відповідь на питання чому зростає рівень захворюваності на рак, а в результаті – смертність від цієї хвороби!

До речі, рак косить не лише українців. Німеччина, Франція, Австрія – благополучні країни, з набагато вищим, ніж у нас рівнем життя, але по онкологічних хворобах вони значно випереджають інші країни, й Україну в тому числі. Вчені схильні вважати, що тут великий вплив має розвиток промисловості, який, на жаль, не завжди корисний для здоров’я людини.

Що спричиняє розвиток злоякісних пухлин

Директор Інституту раку, головний онколог України професор Ігор Щепотін і зав.відділенням онкогінекології Інституту, професор  Людмила Воробйова намагалися дати вичерпну відповідь на це запитання.

Існують причини, що дійсно збільшують ризик виникнення злоякісних пухлинних захворювань. У 60 років ризик занедужати на рак більш ніж у 10 разів вищий, ніж у 40 років. І це незалежно від зовнішніх "канцерогенних" факторів, що хоч і існують, але мають незрівнянно меншу вагу, ніж ця, "спонтанна" захворюваність, пов`язана з природним зносом і поломками організму на клітинному рівні.

 Значну роль відіграють індивідуальні особливості окремих людей, а саме особливості обмінних процесів і імунної системи, наявність у людини спадкових і набутих захворювань, порушень гормональної регуляції, що сприяють виникненню рака. Дуже сильно на рівень захворюваності впливають шкідливі звички, пов`язані з потраплянням в організм канцерогенних речовин. На перше місце тут, звичайно ж, ставлять куріння, алкоголь і надмірне вживання в їжу  копчених, гострих і смажених продуктів. Щоправда, при цьому канцерогенних речовин залишається суперечливою. Не можна назвати одні продукти харчування канцерогенними (такими, що сприяють виникненню рака), а інші, навпаки, такими, що запобігають його розвитку. В цьому питанні і серед вчених багато нез`ясованого Зв`язок шкідливих звичок із раком здебільшого не прямий, а через їхню подразнюючу дію на слизові і передракові захворювання. Так, наприклад, у людини, що викурює половину пачки сигарет на день, ризик захворіти на рак легень у 5-15 разів вищій, ніж у некурящого, а у того, хто викурює дві пачки сигарет і більше - ймовірність захворіти збільшується в 27 разів. Впливають також і зовнішні фактори, з якими люди змушені  бути в тривалому безпосередньому контакті. Це канцерогенні речовини й джерела радіоактивного випромінювання, застосовувані на виробництві  та на забрудненій території. Але значення цих факторів не настільки велике, як це може вважається.  Вплив зовнішніх канцерогенних факторів може мати значення тільки при наявності двох умов: при масивності впливу канцерогенного фактора і його тривалості. І для того, щоб цей вплив став помітним, ця масивність і тривалість повинні в сотні разів перевищувати прийняті припустимі норми. Це ми бачимо на прикладі ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Вчені медичного радіологічного наукового центру РАМН підрахували, що серед них ризик захворювання на рак зростає на 5% у порівнянні іншим населенням і на 23% - ризик захворювання лейкозами. На відміну від ліквідаторів аварії, у населення, що перебувало в той період у зоні найбільшого радіоактивного забруднення, ризик зростає усього на 2 - 5% відповідно. Ризик же, пов`язаний зі стандартними медичними рентгенологічними дослідженнями, які проводяться в лікарнях взагалі відсутній, принаймні доказів існування такого ризику не існує.   Інша справа - радіаційне зараження, тобто попадання довгоживучих радіоактивних елементів усередину організму і відповідне тривале внутрішнє опромінення малими дозами протягом тривалого часу. Проведений радіаційно-епідеміологічний аналіз показав, що до 40% виявлених випадків рака щитовидної залози (РЩЗ) у дітей у Брянській області обумовлені інкорпорованим опроміненням радіоактивним йодом. .

 Основою профілактики рака завжди була й залишається вторинна профілактика - раннє виявлення і своєчасне лікування хворих.

 Головне завдання профілактики злоякісних пухлин зводиться до активного виявлення і лікування хворих передпухлинними захворюваннями й виявленню та лікуванню хворих на рак у ранніх стадіях. Більшість онкологічних захворювань піддаються лікуванню при їхньому своєчасному виявленні.

У розвинутих країнах спостерігається тенденція до сповільнення росту захворюваності й зниження смертності від злоякісних пухлин як за рахунок профілактики (у першу чергу боротьба з курінням), так і за рахунок покращення ранньої діагностики й лікування.

 За даними Всесвітньої організації охорони здоров`я, більш як 70% усіх випадків смерті від раку відбувається в країнах з низьким і середнім рівнем доходу. У всьому світі найбільша кількість чоловіків вмирає від таких п`яти видів раку (в порядку убування): раку легенів, шлунку, печінки, ободової та прямої кишки і стравоходу, найбільша кількість жінок - унаслідок раку грудей, легенів, шлунку, прямої та ободової кишки і шийки матки.

Одна п`ята частина всіх ракових захворювань у світі розвивається в результаті хронічної інфекції. Так, наприклад, вірус папіломи людини (ВПЛ) викликає рак шийки матки, а вірус гепатиту B - рак печінки. При ранньому виявленні та належному лікуванні третя частина ракових захворювань виліковна.