АНОНС! СЕМІНАР-НАВЧАННЯ ДЛЯ НОТАРІУСІВ

17 лютого 2016 року об 11-00, за адресою: м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8 (3 поверх, каб.329), Головним  територіальним  управлінням юстиції у Тернопільській області буде проведено семінар-навчання для нотаріусів стосовно реформи реєстраційних послуг, прав та обов’язків, які покладаються на нотаріальну спільноту.

В заході візьмуть участь начальник Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Едуард Кольцов, перший заступник начальника головного територіального управління юстиції – Тетяна Вовк, заступник начальника головного територіального управління юстиції – начальник Управління державної реєстрації – Ольга Чепурна, начальник відділу з питань нотаріату головного територіального управління юстиції – Наталія Марщівська, державні реєстратори та нотаріуси.

Із набранням чинності змін до законів у сфері державної реєстрації бізнесу та нерухомості, нотаріуси наділяються повноваженнями державних реєстраторів і їхні робочі місця стають свого роду міні-офісами, куди населення може звернутися для отримання якісних реєстраційних послуг.

Внесені зміни спрямовані на реформування системи надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації і забезпечення її відкритості та прозорості, оперативності та своєчасності.

Крім того, функції з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та речових прав на нерухоме майно передаються також виконавчим органам міських рад обласного значення та районним державним адміністраціям, іншим акредитованим суб’єктам. Відтепер у громадян буде більший вибір, до кого звернутися - до державного реєстратора в райдержадміністрацію, орган місцевого самоврядування чи до нотарiуса.

Запрошуємо ЗМІ до висвітлення.


Повернутися
11.02.2016
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...