ЧОМ ДИТИНА ПОВНУВАТА? БО ГОДУВАЛИ «ЗА МАМУ, ЗА ТАТА»…

Винна глобалізація?

Щонайменше 40 мільйонів дітей у світі мають надлишкову вагу. Причому найбільше ожиріння поширене серед малюків, молодших п’яти років, у країнах із середнім і низьким рівнями доходів. Про це йдеться у підсумковій доповіді Комісії з ліквідації дитячого ожиріння ВООЗ.

Згідно з даними комісії, показник надмірної маси тіла серед дітей зріс із 4,8% у 1990 році до 6,1% — у 2014-му. Водночас кількість дітей iз надмірною масою тіла та ожирінням збільшилася з 7,5 мільйона до 15,5 мільйона. 2014 року 48% таких дітей проживали в Азії, а 25% — в Африці.

У звіті комісії наголошується, що уряди всіх країн повинні вжити заходів для боротьби з надлишковою масою тіла серед дітей. Як зазначають у ВООЗ, профілактика і лікування ожиріння вимагає загальнодержавного підходу, при якому всі політичні рішення ухвалюють з урахуванням вимог охорони здоров’я. Ожиріння розвивається через нездоровий спосіб життя, вплив якого на дитину посилюється внаслідок глобалізації та урбанізації, кажуть фахівці. За їхнім спостереженням, одним з основних факторів розвитку ожиріння серед дітей є реклама нездорових продуктів харчування та безалкогольних напоїв із вмістом цукру.

 Розрахуйте індекс!

Лікарі стверджують: діти мають вроджене відчуття міри і підсвідомо знають, які продукти з’їсти, а які краще оминути. Але батьки (а особливо бабусі) часто нав’язують малюкам власні моделі харчової поведінки, які з погляду медицини недоцільні й навіть шкідливі.

Кому загрожує ожиріння? За спостереженнями дієтологів, до групи ризику входять діти, чиї батьки потерпають від ожиріння, діти, яких рано переводять на штучне вигодовування неправильно підібраними сумішами, а також недоношені малюки. Якщо в сім’ї є хворі на цукровий діабет, це також може свідчити про більший ризик ожиріння.

Як зрозуміти, що вага дитини є критичною? Як і у випадку з дорослими, важливо розрахувати індекс маси тіла за формулою: вагу тіла в кілограмах розділити на зріст у сантиметрах, а отриману цифру піднести в квадрат. Якщо індекс тіла дорівнює 30 або більший за цей показник — ідеться про ожиріння.

Зарадити ситуації допоможуть кілька правил, які варто взяти на озброєння батькам.

За спостереженням психологів, бабусі часто «ведуть війну» з власними дітьми за любов дитини (онука) і «купують» прихильність тим, що дозволяють заборонене батьками. Щоб убезпечити дитину від неправильних продуктів, психологи радять домовитися з усіма членами родини. Дорослі мають бути послідовними у власних діях.

Якщо дитина просить влаштувати свято солодощів — зробіть це. Але приготуйте на сімейну вечірку корисні, не важкі ласощі. Це можуть бути фруктові желе, печиво без крему, сирні запіканки тощо.

 Ваша любов — найкращий подарунок

Якщо дитина марить черговою цукеркою, в жодному разі не кричіть на неї і не звинувачуйте. Психологи кажуть: можливо, поїданням ласощів дитина компенсує брак позитивних емоцій або утамовує власні страхи. Проявіть ніжність, турботу до сина чи доньки. Малюк має відчувати тактильну близькість iз батьками. Обнімайте, цілуйте своїх дітей. Проявляйте лагідність. Але водночас не йдіть на поводу в дитини. Тобто, якщо малюк влаштовує істерику — падає на підлогу, вимагаючи цукерки — не поступайтеся.

Відволікти від думок про ласощі, а заодно й позбутися зайвих калорій можна в парку, в басейні. Танцюйте разом iз дитиною, грайте в забави «наздожени мене». Дитина не згадуватиме про солодощі, якщо буде зайнята цікавими розвагами.

 Не робіть iз їжі культу

Кажуть, що виховувати треба себе, а не дитину. Малюк у будь-якому разі наслідує звички і спосіб життя батьків. Отож насамперед зверніть увагу на власний спосіб життя. Перейдіть на здорове харчування усією родиною. Не робіть культу з їжі — тоді вона не матиме особливого значення і для дитини.

Якщо ви заохочуєте дитину їсти каші і супчики, а самі тихцем поїдаєте солодощі, стверджуючи, що вони некорисні, — дитина відчуватиме себе ошуканою. Чесно поясніть малюку: певні продукти він має обов’язково вживати, аби бути більш рухливим. А тато, скажімо, їсть більш калорійні страви, оскільки мусить більше працювати. Головне, щоб дитина не почувалася ошуканою.

 Замість магазинного соку — домашній компот

Шкідливою їжею дієтологи називають не тільки чипси, сухарики і солодкі газовані напої. Не надто корисні і різні консерви, мариновані і солоні овочі. Уникайте промислових м’ясних виробів — ковбас, сосисок.

Майте на увазі, що нектари і соки з пакетів нашпиговані цукром. Краще дати дитині домашній компот — з меншою кількістю цукру (в ідеалі — взагалі без нього).

У раціоні дітей (як і дорослих) мають бути страви з відвареного м’яса (курки або кроля), каші і супи-пюре. Солити їжу оптимально не під час готування, а після завершення процесу. Проміжки між їжею мають сягати 4-5 годин.

Дієтологи стверджують, що після їжі пити рідину (сік або чай) можна не раніше, ніж через дві години. Разова норма води залежить від віку. Для дітей від 1,5 до 3 років — максимально 200 мілілітрів, від 3 до 5 років — 400, а з 6 років — 450-500 мілілітрів.

І ніколи не встановлюйте приз — цукерку за якусь добре виконану справу чи послух. Найкраща нагорода для дитини — можливість поспілкуватися з батьками. Ваш час для неї — найкращий подарунок.


Повернутися
05.02.2016
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...