ДЕНЬ ЗИМИ… БЕЗ ЗИМИ?

Чи дозволить погода провести у Тернополі  змагання з хокею на озері

13-14 лютого у Тернополі мають відбутися змагання з хокею на озері «Ternopil Hockey Classic». У турнірі візьмуть участь команди із Кривого Рогу, Миколаєва, Одеси, Києва, Хмельницького, Луцька, Львова і Тернополя. Про це повідомили у прес-службі мерії.

Наше місто представлятимуть тернопільські хокейні команди «Подоляни» та «Галицькі ведмеді».

«Це – хокей на озері, під який цього разу ми плануємо розчистити 6 майданчиків розміром 40 на 20 метрів. Хокей грається 4 на 4 людини, без воротарів, адже правила будуть спрощенні, будуть спеціальні ворота, куди потрібно забити шайбу», – розповів один із організаторів Сергій Мамаєв.

У перший день турніру відбудуться групові змагання, у яких визначать переможці груп, а у другий день буде фінальна частина та різноманітні конкурси.

Переможці отримають ексклюзивний дерев’яний кубок.


Повернутися
29.01.2016
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...