ЧОЛОВІК З АРОМАТОМ... ПУТІНА

У Росії за парфуми з профілем президента країни просять 95 доларів. А пахне все одно дешево…

До різноманітних футболок, наліпок, чашок і матрьошок із фото Володимира Путіна додався ще й чоловічий одеколон, який напередодні Нового року з’явився в супермаркетах Москви. Щоправда, має він завуальовану назву «Лідери номер один». Втім, на модній чорній упаковці зображено лише один профіль — російського президента.

Творцем нового запаху став народжений у Білорусі парфумер Владислав Рекунов. За його словами, він передивився чимало відео з російським президентом, аби зрозуміти: який же він, запах Путіна. Як стверджують фахівці, у запаху присутні нотки чорної смородини, лимону та хвої.

Журналісти «Радіо «Свобода» вирішили провести експеримент і запропонували відвідувачам універмагу в центрі Москви безплатно побризкатися новими парфумами. Реакція була різною: одні з готовністю відгукнулися на пропозицію, інші були категорично проти, аби їх «душили Путіним». А один навіть поскаржився на якість, заявивши, що одеколон... пахне дешево. Хоча насправді ціна на нього не така вже й маленька: флакон 100 мл коштує 6 500 рублів, або 95 доларів. 


Повернутися
12.01.2016
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.