КІВІ З ВУЛИЦІ КВІТІВ

За екзотичними фруктами ужгородського селекціонера «вишиковуються черги» навіть за океаном.

Ужгородський селекціонер Генріх Стратон майже чверть століття займається улюбленою екзотичною справою — вирощуванням першого українського сорту ківі. Минулого року ужгородський біолог зібрав понад тонну плодів і виростив близько 40 тисяч саджанців ківі. Про інші здобутки ківі-виробництва пана Генріха розпитав кореспондент “Високого Замку”.

Двадцять п’ять років тому Генріх Стратон з батьком-біологом розпочав виведення українського ківі на кількох квадратних метрах під своєю багатоповерхівкою. Сьогодні закарпатське ківі пана Стратона займає значні площі і має в Ужгороді кілька локацій. Та найчастіше пана Генріха можна застати у господарстві на промовистій вулиці Квітів.

 Перед будинком — височезний каштан, на верхівці якого ростуть ківі. Їх селекціонер залишив птахам на годівлю, бо дістатися цих плодів можна хіба що за допомогою спецтехніки.

Кілька маленьких непримітних приміщень “ківі-фазенди” Стратона обвиті в’юнкими кущами ківі. Ці рослини тут на кожному квадратному метрі. Частину обійстя займають теплиці, у яких дозрівають саджанці. Одну з таких теплиць Генріх встановив якраз перед нашим візитом.

“2015 рік був вдалим,— розповідає селекціонер.— Вдалося виграти Апеляційний суд щодо заборони одній із місцевих фірм використовувати у своїй діяльності наш бренд “Ківі Карпат Стратона”. Справа тяглася близько чотирьох років. Увесь цей час місцеві шахраї паразитували на моєму бренді і надсилали під його маркою людям бозна-що… В Україні є чимало послідовників цих шахраїв. Натрапив в Інтернеті на одну фірму з Івано-Франківщини, яка під виглядом крутого сорту ківі продає саджанці, вирощені без будь-якої селекції із заморських ківі, які тут точно не приживуться і не дадуть урожаю. А урожаю треба чекати інколи чотири-п’ять років. За цей час спритники встигнуть надурити чимало люду, перш ніж закрити “лавочку”. Знайшов плагіаторів моєї продукції і в Росії. Там є потужна фірма, яка привласнила собі марку і торгує ківі сорту Валентайн, який я вивів. Крім того, вдалося виростити рекордну кількість саджанців, які власне і є основним джерелом прибутку у цій справі. Мова про близько 40 тисяч рослин. Такою кількістю саджанців можна засадити 40 гектарів площі, а це вже повноцінна плантація”. Хоча, як зізнається селекціонер, держава не те що не стимулює, а й подекуди гальмує це екзотичне виробництво, яке заслужено є однією з візитівок Закарпаття. Генріх Стратон каже, що його саджанці приживаються майже по всій Україні. Замовляли їх і з сусідніх Словаччини та Угорщини, і з Молдови, Узбекистану, Вірменії, та навіть зі США. До Нового року ціна на один саджанець сягала 150 гривень.

Третій успіх ужгородського селекціонера — завершення реєстрації та патентування першого сорту ківі в Україні. Що ж до власне плодів ківі, то минулого року пан Генріх зібрав їх понад тонну. З них 300 кілограмів відібрав, упакував у фірмові контейнери з оригінальним логотипом і продавав в одному з супермаркетів Ужгорода за символічною ціною — 23 гривні за кілограм. Один із співзасновників товариства “Ківі Карпат Стратона” прогнозував, що ківі повністю вдасться продати за тиждень, їх же розкупили за… дві з половиною години!

Решту фруктів Стратон пускає на переробку. Виготовляє соки, джеми та сиропи з ківі, які проходять пастеризацію.

 А ще ужгородський біолог уперше вирішив зварити з ківі горілку. Для цього використав сучасну італійську апаратуру і технологію, в якій відсутні дріжджі. Вийшло 20 літрів добротної фруктівки з місцевих ківі. Генріх доводить, що навіть внаслідок надмірного споживання цього вишуканого напою голова не болить…