ХЛОПЦЮ НА ТЕРНОПІЛЬЩИНІ НА РІЗДВО ВІДІРВАЛО ПАЛЬЦІ ПЕТАРДОЮ

Приїхав у гості до бабусі, купив у магазині петарди та відірвав собі пальці. Нещасний випадок трапився на Різдво з 13-річним хлопцем. З травмованою рукою дитину привезли до Тернопільської обласної дитячої лікарні.

Хлопчик — з Тернополя. Свята проводив у селі Настасів Тернопільського району. Разом з друзями купили піротехніку та розважались.

— Правоохоронці встановили крамницю, де хлопці придбали небезпечні іграшки. Це невеличкий сільський продуктовий магазин, де власник не маючи будь-яких дозвільних документів займався незаконним продажем піротехніки. У приватного підприємця вилучено залишки забороненої продукції. Власник зізнався у тому, що продав неповнолітнім петарди, — повідомляють у секторі комунікації Головного управління Національної поліції в Тернопільській області.

Медики прооперували хлопця, його життю нічого не загрожує. Поліцейські проводять подальше досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження.

Відомості про даний факт правоохоронці внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею 166 ККУ – злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування. Батькам "світить" обмеження або позбавлення волі до 5 років.


Повернутися
12.01.2016
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...