ХЛОПЦЮ НА ТЕРНОПІЛЬЩИНІ НА РІЗДВО ВІДІРВАЛО ПАЛЬЦІ ПЕТАРДОЮ

Приїхав у гості до бабусі, купив у магазині петарди та відірвав собі пальці. Нещасний випадок трапився на Різдво з 13-річним хлопцем. З травмованою рукою дитину привезли до Тернопільської обласної дитячої лікарні.

Хлопчик — з Тернополя. Свята проводив у селі Настасів Тернопільського району. Разом з друзями купили піротехніку та розважались.

— Правоохоронці встановили крамницю, де хлопці придбали небезпечні іграшки. Це невеличкий сільський продуктовий магазин, де власник не маючи будь-яких дозвільних документів займався незаконним продажем піротехніки. У приватного підприємця вилучено залишки забороненої продукції. Власник зізнався у тому, що продав неповнолітнім петарди, — повідомляють у секторі комунікації Головного управління Національної поліції в Тернопільській області.

Медики прооперували хлопця, його життю нічого не загрожує. Поліцейські проводять подальше досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження.

Відомості про даний факт правоохоронці внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею 166 ККУ – злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування. Батькам "світить" обмеження або позбавлення волі до 5 років.


Повернутися
12.01.2016
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.