ХЛОПЦЮ НА ТЕРНОПІЛЬЩИНІ НА РІЗДВО ВІДІРВАЛО ПАЛЬЦІ ПЕТАРДОЮ

Приїхав у гості до бабусі, купив у магазині петарди та відірвав собі пальці. Нещасний випадок трапився на Різдво з 13-річним хлопцем. З травмованою рукою дитину привезли до Тернопільської обласної дитячої лікарні.

Хлопчик — з Тернополя. Свята проводив у селі Настасів Тернопільського району. Разом з друзями купили піротехніку та розважались.

— Правоохоронці встановили крамницю, де хлопці придбали небезпечні іграшки. Це невеличкий сільський продуктовий магазин, де власник не маючи будь-яких дозвільних документів займався незаконним продажем піротехніки. У приватного підприємця вилучено залишки забороненої продукції. Власник зізнався у тому, що продав неповнолітнім петарди, — повідомляють у секторі комунікації Головного управління Національної поліції в Тернопільській області.

Медики прооперували хлопця, його життю нічого не загрожує. Поліцейські проводять подальше досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження.

Відомості про даний факт правоохоронці внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею 166 ККУ – злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування. Батькам "світить" обмеження або позбавлення волі до 5 років.


Повернутися
12.01.2016
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…