А КУТЯ НЕ ПРОСТА — А КУТЯ… ЗОЛОТА!

Цьогоріч на Різдвяні свята язик не повертається назвати святковий стіл таким, що аж вгинається від страв.   Через знецінення гривні та інфляцію продукти неабияк спустошують сімейний бюджет. Продавці ринків та супермаркетів запевняють,  що основні складники куті (пшениця, мак) не подорожчали. Зате поповзли вгору ціни на мед, родзинки, цукати, курагу, чорнослив та волоські горіхи. У народі кажуть, перша кутя має бути багатою, тобто присмаченою цукатами, курагою, горішками. Друга кутя (на Хрещення) може бути скромнішою.  Отож, підрахуємо, у скільки обійдеться кутя на Маланки та Водохреща.

 На ринку мак для куті — по 10 гривень за склянку. Склянка пшенички теж по 10. Міні-дідухи — 25-35 гривень, в’язка сушених білих грибів – 45 гривень, а «вінегрет» на нитці (підберезники, підосичники та лисички) – 35.  

Півлітрова банка вимоченої (швидше вариться) пшениці для куті – 12 гривень. Для куті також потрібен мед. Півлітрова банка – 60-70 гривень. Ціни на сухофрукти для куті кусаються. Чорнослив – 65 гривень за кілограм, родзинки – 65-75, курага – 70, цукати – 85, волоські горіхи – 15-20 гривень за склянку.

Друга коронна страва Святого вечора – узвар. Для нього потрібні сушені фрукти. На ринку продають набір для узвару, куди входять кілька складників (яблука, груші, сливи, шипшина, родзинки) – 30 гривень за кілограм.

Порахуємо, у скільки обійдеться святковий борщ.  За кілограм буряка просять 8 гривень, морква – 10, картопля – 5, цибуля – 12, білокачанна капуста – 10-12, квашена капуста – 7-8 гривень за півлітрову банку, головка часнику – 5 гривень, селера – 25 гривень за кілограм.

Дехто купує для святкового столу закрутки. Цього року вони подорожчали. Якщо торік півлітрову банку салатно-томатного міксу можна було придбати по 15 гривень, то цього року хочуть 25. За баклажани просять аж 30 гривень. В такому самому ціновому діапазоні і мариновані огірки, помідори, болгарський перець.

Для святкового столу переважно купують всього потроху. Не економлять хіба що на овочах та фруктах. Їх беруть по два-три кілограми. Деякі покупці свіжу чи морожену рибу замінюють консервами.


Повернутися
12.01.2016
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...