ЗВЕРНЕННЯ АНДРІЯ ЗАКРЕВСЬКОГО №50

 Христос Рождається! Сходить над Україною ще одна Різдвяна зірка, даруючи  віру, надію і любов.  Той, Хто народився цієї пам’ятної ночі, скаже напередодні своїх страждань: «Мир залишаю Вам, мир свій даю Вам». «Мир вам» — такими ж словами церква благословляє нас у час Богослужінь. Один із дарів  Різдва — це дар справжнього миру. Це – мир з Богом, з власною совістю, мир з людьми, яким можна спокійно і відверто дивитися в очі. Було б великим щастям для кожної християнської душі, кожного  українця, шукаючи, знайти такий мир.

Дорога до миру стала для нас дорогою до ближнього. Приймаючи біженців, підтримуючи волонтерів, допомагаючи Героям, ми вчимося бути солідарними… Саме в цій всенародній солідарності у вірі, надії та любові ми відчуваємо живу присутність Бога серед нас, його справжнє народження на нашій землі.

Давайте зробимо Різдво справжнім. Різдво — це не лише блискітки та стрічки, дідух на столі і подарунки під ялинкою. Різдво — це навіть не обов’язково канонічні дванадцять страв на столі. Різдво — це любов.  Різдво— це дух, який спонукає віддавати без жодної думки про те, щоб щось отримувати.  Це час, коли ми найгостріше усвідомлюємо, що чим більше ми виявимо любові, тим більше її буде для інших. Це мир, оскільки ми знайшли мир у вченнях Спасителя.

Там, де народжується Бог, там народжується надія.  Де народжується Бог, там народжується мир. А де народжується мир, там вже немає місця для ненависті та війни.  


Повернутися
05.01.2016
Категорія: Колонка Андрія Закревського
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Тільки-но вляглася перша хвиля радості, котра піднялася довкола нашого першого олімпійського золота, як інтернетом відразу ж покотилася «зрада»: наш спортсмен-переможець обійнявся з володарем бронзи-росіянином, ще й обгорнув його українським прапором…  Цікаво, кого нині «розпинають» більше: нашого Абраменка в Україні за обійми з росіянином, чи росіянина – на його батьківщині - за те, що дався загорнути в наш прапор… Знаходяться уже й ті, хто чи то жартома, чи всерйоз пропонує російському спортсмену попросити політичного притулку в Україні (мовляв, якщо встигне до кінця Олімпіади, то будемо мати вже дві медалі) і ті, хто, відкричавши нашому спортсмену «Осанна», починають скандувати «Розіпни його»…

Поки ламаються списи і точаться суперечки, зверну вашу увагу на дуже символічну деталь: спортсмен, котрий переміг, накрив своїм (нашим, українським!) прапором того, хто програв… Зрештою, вам не треба пояснювати, чому представники Росії на цій Олімпіаді без прапорів – «безликі», майже як «їхтамнєти» на Донбасі… Я вірю у символічність цього жесту, яким Україна «покриває» Росію, так само, як і у великодушність переможців. А все решта - просто спорт.