НА ТЕРНОПІЛЬЩИНІ РОСТЕ КІЛЬКІСТЬ СУЇЦИДІВ

Кількість суїцидів в Україні – на одному рівні з числом ДТП. Як це не страшно, самогубство займає 3-є місце після смертності від серцево-судинних і онкологічних захворювань, а за останнє десятиліття кількість суїцидальних випадків збільшилася втричі. Невтішною ситуація є і в Тернополі, розповідають працівники швидкої.

«Хочу сказати, що порівняно з минулим, дійсно дещо збільшилась кількість суїцидальних спроб. За 2014 рік в нас зафіксовано 36 таких спроб, протягом 15-го року – 44», — каже ІНТБзаступник директора  Тернопільського центру екстреної медичної допомоги з медичної частини  Ганна Мончак

У психоневрологічній лікарні кажуть, причини спроб суїциду різні – від побутових негараздів до важких емоційних стресів. У більшості випадків люди таким чином просто намагаються привернути до себе увагу і потім, розуміючи що сталося шкодують про скоєне.

До окремої категорії потенційних самогубців сьогодні можна віднести і деяких військових.  Адже після повернення з зони АТО свідомість людини перебудовується, пояснюють психологи.

Фахівці запевняють, рідним тих, хто вчиняв спробу суїциду, не варто акцентувати увагу на тому, що сталося. Основним їхнім завданням є створити комфортні умови для спілкування та повернення близької людини до повноцінного життя.


Повернутися
05.01.2016
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…