ЩОБ СВЯТА НЕ «СИДІЛИ В ПЕЧІНКАХ»

Після щедрих святкових застіль ви можете, відчувши біль в області печінки, вирішити, що вона-то і є причиною вашого нездужання. Насправді це не так. Печінка не містить в собі больових рецепторів, тому досить часто при її захворюванні ми відчуваємо тяжкість і розпирання, але не біль. Швидше за все, у вас виникли проблеми з підшлунковою залозою або жовчним міхуром. Для їх лікування існує величезна кількість препаратів. А допоможуть їм засоби народної медицини.

               

1. При захворюваннях жовчного міхура та підшлункової залози дотримуйтеся суворої дієти. Приберіть зі свого столу продукти жирні, смажені та солоні. Якщо напад вже почався, вживайте в їжу відварну картоплю і біле м'ясо птиці. Цим ви заспокоїте болю.

 

2. Візьміть яблучний оцет, мед, сік лимона і оливкове масло. Всі в рівних кількостях. Змішайте і приймайте три рази за добу всього по столовій ложці.

 

3. Очищену картоплю зваріть в злегка підсоленій воді. Коли вона буде готова, потовчіть її в каструлі, не зливаючи води. Зачекайте, поки пюре повністю осяде на дно і акуратно злийте воду. Вона-то вам і потрібна. Випивайте її по 2 столові ложки 3 рази за день.

 

4. Візьміть чистотіл, плоди шипшини, мелісу, квіти безсмертника, м'яту і кору крушини. Все гарненько подрібніть і перемішайте. На одну чайну ложку суміші візьміть стакан крутого окропу. Залийте суміш окропом і настоюйте чверть години. Процідіть і випийте в один прийом.

 

5. Половину літра меду змішайте з двома столовими ложками порошку кориці. Ви отримаєте масу, яку треба вживати по одній чайній ложці до і після їжі. За день необхідно прийняти ліки 5 разів.

 

6. Залийте одну столову ложку сухих квітів безсмертника склянкою крутого окропу і настоюйте півгодини на водяній бані. Потім охолодіть ваш настій і процідіть його. Вживати слід перед їжею, за півгодини, по половині склянки 2 рази протягом дня.

 

7. Візьміть кірки кавуна і наріжте їх невеликими шматочками. Після цього помістіть кірки в духовку і висушіть їх. Сухі кірки подрібніть і залийте водою в пропорції 1:10. Доведіть до кипіння, але не кип'ятіть. Тримайте суміш на невеликому вогні приблизно півгодини. Приймати по склянці 3 рази за день.

 

8. Залийте окропом суміш з листя і плодів суниці. На столову ложку суміші візьміть стакан крутого окропу. Настоюйте чверть години і випивайте по 100 мл 3 рази за день.


Повернутися
05.01.2016
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...