РІЗДВЯНИЙ ПОДАРУНОК ВОЛОНТЕРАМ: ТЕРНОПОЛЯНИН ПЕРЕДАВ НА ВІЙСЬКО 25 ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ

Тернополянин подарував бійцям суму, яка рівна 18 мінімальним зарплатам в Україні. З грішми він прийшов на Логістичний центр допомоги бійцям АТО.

Чoлoвiк, який нaзвaв ceбe Ігopeм, зaнic нa Лoгicтичний цeнтp дoпoмoги вoїнaм АТО 25 тиcяч гpивeнь. Пpo цe пoвiдoмили aктивicти цeнтpy.

«Гpaндioзний пoдapyнoк хлoпцям нa зимoвi cвятa вiд дoбpoдiя Ігopa – 25 000 гpивeнь, – повідомляють волонтери. – Зa ці кoшти змoжeмo oптoвo зaкyпити бeзлiч нeoбхiдних peчeй: pyкaвицi, шaпки, cпaльники тa iншe, aби зaхиcникaм бyлo тeплo. Вoлoнтepи Лoгicтичнoгo цeнтpa дoпoмoги бiйцям нeймoвipнo вдячнi щeдpoмy дoбpoдiю тa oбoв’язкoвo вiдзвiтyють пpo пpидбaнe cпopяджeння для нaших вoїнiв».


Повернутися
05.01.2016
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...