ПРО ЩО ПЛАЧУТЬ БАНДУРИ?..

До Тернополя завітає заслужена капела бандуристів України
17 січня із різдвяним концертом до Тернополя завітає заслужена капела бандуристів України.
Кожен їх виступ вражає своїм внутрішнім духом нескореності та прагнення до самобутності, самодостатності — риси, яка завжди була, є і буде ознакою великих народів світу. Як ті паралельні квінти, що є характерною ознакою особливо української пісні, ця пісня живе своїм окремим неповторним життям і творить свою неповторну гармонію. Так і капела бандуристів — новітній синтетичний удосконалений вид українського кобзарського мистецтва творить своє неповторне мистецьке буття.
Найкраще звучання чоловічих голосів свідомих українців — кращих синів свого народу — в поєднанні з блискучим віртуозним акомпонементом бандур, виконання складних творів на рівні кращих зразків світової класики, що при тому базуються на глибинній національній основі, філігранна відшліфованість кожного номера, величний повчальний, драматичний, часто сумний характер творів поєднаний з іскрометним гумором, елементами сучасного веселого шоу, козацьке характерництво — не може не вражати, не заворожувати глядачів.
Минулоріч Національна заслужена капела бандуристів імені Г. Майбороди виконала понад 50 концертів у 36 містах України, з них — 5 поїздок до зони АТО (15 концертів у 11 містах); підготовано 5 нових програм; видано 3 нових CD, записано матеріал до ще двох нових альбомів.
17 січня о 17:00 капела бандуристів відвідає наше місто з програмою «Нині в нас Різдво». Художній керівник та головний диригент Заслужений діяч мистецтв України Юрій Курач.
Квитки в касі ПК «Березіль». Довідка за тел: 067-49-47-812, 53-31-14, 52-15-00.


Повернутися
05.01.2016
Категорія: Культура
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.