ЯРОСЛАВ ОСАДЦА: “ДІДУХИ З БАЗАРУ — ПРОСТО ПУЧКИ ПШЕНИЦІ…»

Відомий тернопільський майстер Ярослав Осадца за 15 років виготовив десятки дідухів. Каже, що ті вироби, які продають на ринках Тернополя, дідухами назвати не можна. Це просто пучки пшениці.

Справжній дідух, пояснює чоловік виданню «20 хвилин», має бути сплетений за принципом календаря, мати три ніжки, що символізують світ померлих, а ярусів гілок має бути стільки, скільки є пір року.

Перші дідухи Ярослав Осадца побачив у рідному Львові, у Шевченківському Гаї.

– Дідух був невеличкий, десь 60 см заввишки, – пригадує співрозмовник. – Він мені сподобався, але як його зробити, я не знав. Мій друг Ростислав Крамар із “Вертепу” порадив звернутися до майстрині зі Зборова. Коли побачив її дідуха, то одразу здогадався, як його робити. Спершу збираю у пучок по сім колосків - вони символізують тиждень, рівняю нижні частини колосків, формую пучки і зв’язую їх, а потім чотири пучки, що символізують місяць, обплітаю рогозою.

Дідух… на вісім метрів!

Малий дідух майстер може зробити за три дні, а на виготовлення великих потрібно півроку і багато помічників.

– Колись робив традиційні дідухи до метра заввишки, а згодом на конкурс “Замість ялинки – зимовий букет” виготовив дуже цікавий дідух висотою 2,4 м, – пригадує пан Ярослав. – Допомагали його робити усі учні керівника гуртків. Деревце було зроблене за принципом календаря. Але тоді майстер деяких речей не врахував, насамперед того, що маса буде великою. Тож той дідух, хоч і не перекидався, але ніжки з часом розповзлися. Після того пан Осадца почав укріплювати середину конструкції металевими пластинами і стержнем, щоб дідух не втрачав форму.

Кожен великий дідух, за словами майстра, має в основі каркас – дерев’яний або металевий. Традиційне деревце, яке не треба транспортувати, може бути і без металу, бо солома витримує свою вагу.

Восьмиметровий дідух, якого Ярослав Осадца виготовив у 2013 році, мав розбірний каркас, а також мав додаткові елементи – різдвяного павука і витинанку. Цього дідуха допомагали робити учні, сім’я і весь екоцентр, бо було дуже багато роботи. Зроблений він був за принципом календаря, і мав ще детальнішу будову – додатково кожен день символізували пучки на чотири колоски, що означали ранок, день, вечір і ніч.

Для символу Різдва — чотири злаки

Про дідухи Ярослав Осадца знає все – які види бувають, для яких територій характерні певні конструкції.

– Плоский дідух вішають на стіну, його роблять виключно з жита, і характерний він для Покуття, – розповідає пан Ярослав. – Дідух у вигляді дерева притаманний Гуцульщині, його роблять лише з вівса, бо Ісус родився в яслах, а худобу годували вівсом. На Західній Україні традиційний дідух – з трьома опорами, що в дохристиянстві означав світ мертвих. Він виготовлений за принципом календаря, тобто має чотири яруси, бо чотири пори року, кожен ярус – по три гілки, бо кожна пора року – це три місяці, а кожен місяць – це сплетені по чотири пучки з семи колосків, як дні у тижні. Роблять його з чотирьох видів злаків: ячмінь – весна, літо – пшениця, жито – осінь, овес – зима. Зараз також декорують дідух сорго.

Аби сплести різдвяне деревце, треба влітку заготовити колоски, пояснює майстер. Вони мають бути не повністю дозрілими, а молочної стиглості. Тобто вони мають бути гарного світлого кольору, без плям від дощів, хвороб чи шкідників. Крім того, недозріле зерно не обсипається і його не поїдять миші.

– Попросили мене зробити кілька дідухів у Берлін, – розповідає пан Ярослав. – Там є хороші люди, які мають український ресторан. Вони й попросили зробити дідуха, маленького, але правильного, а не стилізованого. Це дуже хороші люди. Їхній син воював на Сході, був поранений, контужений, після лікування знову йшов на фронт. Вони всі – патріоти, і я з радістю відгукнувся.