ЗВЕРНЕННЯ АНДРІЯ ЗАКРЕВСЬКОГО №49

Минає рік. Рік, котрий відкрив нам очі на безліч речей. Ми підводимо підсумки прожитого і готуємо подарунки близьким. Хтось традиційно говорить, що це був важкий рік, і швидше б він скінчився, новий буде кращим і легшим. Хтось планує майбутнє свято, зосередившись виключно на ялинці та олів'є.  Хтось накуповує салютів, а хтось в окопі мріє, аби хоч на свято обійшлося без «салютів».

Ми часто собі обіцяємо почати з Нового року нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. Ми твердо збираємося підвести підсумки року, що минув, та запланувати свої майбутні успіхи. Але щоб почати нове життя, не обов’язково чекати бою новорічних курантів.  Чому нас так тягне почати нове життя саме з якогось «видатного» моменту? За п’ять хвилин до новорічного дива обіцяємо собі змінитися і кожен раз не виконуємо своїх обіцянок.

  Кожен рік ми називаємо новим, з надією, що  у ньому все буде по-іншому. Вирішуємо все «писати» заново, на чистому аркуші. Тільки помилки ті ж, і коми знову ставимо не там. Справа не в новому аркуші.

Не починайте з нового року нове життя. Все одно будуть і правильні рішення, і помилкові, і добрі новини, і сумні... Бо життя не змінюється з нового року. Воно змінюється, коли змінюємося ми самі. Тож добрих змін — і Україні, і в кожному з нас.


Повернутися
31.12.2015
Категорія: Колонка Андрія Закревського
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Цими днями ми з вами вітатимемо одні одних словами «Христос Воскрес!-Воістину Воскрес!».

Якщо на мить зупинитися у круговерті щоденного життя і задуматися над цими словами – усе, що ми знаємо і що відбувається всередині та довкола нас, набуде іншого вигляду. Там, де було сум’яття – настане мир, а де були брехня і кривда – запанує правда і справедливість. Там, де була смерть, здавалося б, кінець усього, – буде життя…

Скільки ми вже пережили неможливого, котре стало можливим для тих, хто твердо тримався віри. Великдень – це осердя нашої віри, підґрунтя нашої надії та зростання нашої любові.  

 Великдень завжди об’єднує всіх українців світу в єдину велику родину. Ми святимо паски, збираємося сім’ями, молимося за тих, хто зустрічає Великдень у окопах і бліндажах. Хай  їхні ангели-охоронці будуть з ними.   Подякуємо Господові і попросимо у Нього сили, віри і стійкості для кожного з нас. 

Вірю, що Бог завжди з тими, хто захищає Добро, хто захищає рідну землю. Тому знаю – Україна обов’язково переможе. З Божою допомогою!

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!