КОМУ ВІЙНА, КОМУ — ТОРГІВЛЯ

У трійці перших торгівельних позицій Тернопільщини — Росія  

Загальний товарообіг області за підсумками листопада 2015 року склав 41,6 млн дол. США, зокрема, імпорт – 20,8 млн дол. США та експорт – 20,8 млн дол. США, що забезпечило позитивне сальдо торгового балансу. ПРо це повідомляють у ГУ ДФС Тернопільської області.

Учасники ЗЕД Тернопільщини проводили зовнішньоекономічні операції з торговельними партнерами із 51 країни світу. Перші позиції займають Польща (57,3% від усього товарообігу), Німеччина (6,5%), Росія (5,7%), Швейцарія (3,8%), Великобританія (3,8%).

У географічному розрізі найбільше товарів (за вартістю) в область надійшло з країн Європейського співтовариства, зокрема, з Польщі (54,1% від усього імпорту), Німеччини (11,6%), Великобританії (5,3%) та Італії (3,1%).

Експорт товарів (за вартістю) здійснювався до країн Європейського співтовариства, найбільше до Польщі (62,8% від усього експорту), Румунії (2,3%), Нідерландів (1,9%) та до країн-учасниць Співдружності Незалежних Держав, зокрема, до Росії (10,2%), Білорусії (3,2%) та Молдови (1,9%).


Повернутися
31.12.2015
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...