ЩОБ В ОКОПІ ТЕЖ БУЛО СВЯТО…

Аграрії Тернопільщини відправили вантажівку допомоги в АТО.  

Урочисте відправлення допомоги бійцям на передову відбулося біля Катедрального собору в Тернополі. Аграрії Тернопільщини зібрали й відправили на Схід вантажівку з продуктами харчування.

«Протягом останніх півроку завдяки аграріям Тернопільщини ми змогли відправити на передову понад 500 тон продуктів харчування, — зазначив голова Тернопільської обласної державної адміністрації Степан Барна. — Через три дні даний вантаж прибуде до свого місця призначення — у Сватово, Попасну, Лисичанськ для батальону «Тернопіль» та 44-ої бригади ЗС України. В населені пункти, у яких зараз перебувають наші хлопці. Вони повинні знати, що тут їх чекають, а там їх підтримують».

Священники освятили вантаж й благословили у добру путь.

До слова, окрім продовольчих товарів, захисникам відправили на Схід ще 500 дитячих патріотичних малюнків.

Зокрема, до благодійної справи долучився директор ПП «Аркадія» Микола Пилипів (Гусятинський район).

«Аграрії області активно приймають участь в організації допомоги нашим захисникам, — зазначив він. — Якби не було важко, для таких потреб ми завжди знаходимо можливості. Сьогодні ПП «Аркадія» відправляє бійцям на передову цукор та чотири види круп на суму 20 тисяч гривень. Це продукти, які швидко не псуються й не потребують особливих умов зберігання. За весь час наше підприємство надало допомогу на загальну суму 850-880 тисяч гривень».


Повернутися
31.12.2015
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...