ЗА НОВОРІЧНИМ СТОЛОМ КРИЗИ НЕМА...

Свята українці не уявляють без різноманітного багатого частування. Цей Новий рік не стане винятком.

 Їжу, яку не з'їдять — піде на смітник. Відтак люди викинуть майже півмільйона гривень.Таку суму підрахували фахівці українського клубу аграрного бізнесу. За результатами опитування, українці цьогоріч змарнують на 10% менше продуктів ніж торік. Бути більш заощадливими їх змушує дорожчання харчів.

Це такий показник, який реально каже, що українці стали більш детально робити якийсь план харчування або більш скрупульозно ставитись до власних витрачених грошей. Тобто українці почали планувати, — розповіла експерт аграрних ринків Олександра Ковальчук.

На зимові застілля більшість українців, а це майже 80%, витратить до 1 тисячі гривень. Це майже так само, як і торік. Тож зважаючи на зростання цін, святкування буде скромнішим за торішнє. Незмінним атрибутом Нового року залишається — олів'є.

За рік ця страва подорожчала у півтора рази. В двічі, а то й тричі піднялися ціни на овочеву продукцію та солодощі.

А з 2016-го ще й суттєво зросте вартість міцних напоїв. Проте новорічні свята українці, як завжди, зустрінуть радісно із вірою, що наступний рік буде значно кращим, ніж той, що минає.


Повернутися
31.12.2015
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...