НАСІННЯ ЗІ ЗНАКОМ ЯКОСТІ

Українські виробники насіння отримали можливість виходу на міжнародні ринки

Хороший урожай, великий потенціал для нарощування експорту зернових, дерегуляція та вихід українського насіння на ринок ЄС — основні результати роботи Департаменту землеробства та технічної політики в АПК Мінагрополітики протягом поточного року. Директор Департаменту Володимир Топчій повідомив, що Україна сьогодні виробляє у рази більше продукції, аніж споживає внутрішній ринок. «У 2015/16 маркетинговому році експорт зернових може скласти понад 36 млн. тонн. Унаслідок вжитих урядом заходів сільгосптоваровиробникам значно спрощено умови реалізації зерна. Згідно з постановою КМУ №42 «Деякі питання дерегуляції господарської діяльності» скасовано карантинний сертифікат для переміщення зернових культур у межах України. Також скорочено з п’яти діб до однієї термін надання висновку фітосанітарної експертизи щодо шкідливих організмів», — підкреслив пан Топчій.

Улітку поточного року експерти Європейської комісії «Охорона здоров’я та права споживачів» (САНКО) провели аудит, щоб оцінити систему офіційного контролю та сертифікації насіння зернових в Україні та її відповідності вимогам ЄС. «Нарешті українське насіння знову вийде на ринок ЄС, уперше в історії незалежної України. Вітчизняні виробники насіння зернових колосових культур, кукурудзи та сорго отримали можливість виходу зі своєю продукцією на міжнародні ринки. За офіційними даними Європейської комісії, українська система контролю за виробництвом та сертифікацією насіння організована належним чином», — наголосив Володимир Топчій. За його словами, насіння, вироблене та сертифіковане в Україні, відповідає європейським нормам, визнається еквівалентним виробленому та сертифікованому у країнах ЄС. Це підтвердив відповідний звіт Європейської комісії. Україна може стати одним із провідних європейських і світових виробників та експортерів насіння.


Повернутися
27.12.2015
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…